Вайнштейн Осип Львович
ВАЙНШТЕ́ЙН Осип Львович (23. 11(05. 12). 1894, м. Бендери Бессараб. губ., нині Молдова — 27. 07. 1980, Ленінград, нині С.-Петербург) — історик-медієвіст. Доктор історичних наук (1940), професор (1934). Закін. Новорос. університет в Одесі (1920), де від 1923 й працював викладачем, водночас у 1931–33 — директор Центр. наук. б-ки цього Університету. За сумісн. викладав істор. дисципліни в ін. одес. ВНЗах; у серпні–листопаді 1927 перебував у наук. відряджені в Парижі. Від 1935 — у Ленінгр. університеті: завідувач кафедри історії середніх віків, водночас — завідувач відділу Інституту історії матеріал. культури АН СРСР, кер. групи всесвіт. історії Ленінгр. відділ. Інституту історії АН СРСР. Основний напрям наукових досліджень — історія середньовіч. Європи. Низку наук. праць присвятив аналізу творчості Вольтера і Ш. Фур’є, подіям Великої франц. революції і Париз. комуни.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Очерки по истории французской эмиграции в эпоху Великой революции. Х., 1924; Тенденційність флорентійських хроністів в освітленні ґвельфівського перевороту 1267 р. // Ювілей. зб. на пошану академік М. Грушевського. К., 1928; История Парижской коммуны. Москва, 1932; Историография истории средних веков в связи с развитием исторической мысли от начала средних веков до наших дней. Москва; Ленинград, 1940; Россия и Тридцатилетняя война 1618–1648 гг. Очерки из истории внешней политике Московского государства в первой половине ХVII в. Ленинград, 1947; Западноевропейская средневековая историография. Москва; Ленинград, 1964; История советской медиевистики (1917–1966). Ленинград, 1968; Очерки развития буржуазной философии и методологии истории в ХІХ–ХХ вв. Ленинград, 1979.
Рекомендована література
- Калуцька Л. П., Фрідман Г. В. З історії радянської медієвістики // Вісн. Харків. університету. Сер. Історія. 1975. Вип. 4, № 45;
- Осип Львович Вайнштейн: Некролог // ВИст. 1980. № 12.
Завантажити статтю
Людина 
