Дерегус Михайло Гордійович

Біографічні дані

Прізвище, ім'я, по-батькові:: Дерегус Михайло Гордійович
Діяльність:: живописець
Дата народження:: 5 груд. 1904
Дата смерті:: 31 лип. 1997
Вчене звання:: професор

ДЕРЕ́ГУС Михайло Гордійович (22. 11 (05. 12). 1904, с. Веселе, нині Харків. р-ну Харків. обл. — 31. 07. 1997, Київ) — живописець, графік і педагог. Батько Н. Дерегус-Лоренс та В.-М. Дерегус, дід Марини й Файзрахмана Дерегусів. Державна премія України ім. Т. Шевченка (1969). Народний художник СРСР (1963). Член-кореспондент АМ СРСР (1958), АМУ (1996), професор (1995). Член СХУ (1938). Закін. Харків. худож. інститут (1930; викл. О. Кокель, С. Прохоров, М. Шаронов), де й працював 1932–41 і 1947–49: від 1935 — доцент; одночасно від 1934 — викладач Харків. худож. училища. 1956–62 — голова правління СХУ; від 1962 — керівник графіч. майстерні АМ СРСР у Києві. Брав участь у худож. виставках від 1932. Персон. — у Києві (1984, посмертно — 1999, 2005), Москві (1985). Працював у галузях станк. і монум. живопису, станк. та ілюстратив. графіки. Творчість присвячено відображенню мотивів героїч. минулого українського народу, ілюструванню творів класич. літ-ри, укр. фольклору; чільне місце відведено шевченкіані. Роботи зберігаються у Нац. музеї Т. Шевченка, НХМ, Полтав. краєзнав. музеї, а також музеях РФ. Серед учнів — Б. Вакс, Б. Жуков, О. Івахненко, Л. Малик, А. Насєдкін, В. Новиковський, В. Парчевський, В. Перевальський, В. Полтавець, Є. Трегуб, С. Якутович.

Тв.: живопис — «Відпочинок» (1932), «Колгоспне свято», «Трипільська трагедія» (обидва — 1935), «Дружина» (1947), «Переяславська рада» (1954), «Тарас Бульба на чолі війська» (1955), «Тарас слухає кобзаря» (1956), «По дорозі на Кирилівку», «Перебендя» (обидва — 1961), «Народження пісні» (1967), «Голод. 33-й рік» (1988), «Дружина в червоному» (1989), «Над Збручем» (1990), «Напередодні» (1992); цикли — «Хмельниччина» (1945), «Степ» (1970–80-і рр.); станк. графіка — офорт «Катерина» (1938), «Кодня», «Вітер» (обидва — 1940), «Русалка водяна» (1977); серії естампів — «Дорогами України» (1938–40), «Україна у вогні», «Дорогами війни», «Повернення» (1943), цикл «Українські народні думи та історичні пісні» (1947–70), «Дума про козака Голоту» (1960); оформлення та іл. — до поеми «Енеїда» І. Котляревського (1936), повістей «Майська ніч, або Утоплена» (1948), «Тарас Бульба» М. Гоголя, романів — «Переяславська рада» Н. Рибака (обидва — 1953), «Війна і мир» Л. Толстого (1953–82), повістей «Прогулка с удовольствием и не без морали», «Капитанша» (обидві — 1956), поем «Катерина» і «Наймичка» (1963) Т. Шевченка, оповідань Марка Вовчка (1958), драми «Лісова пісня» Лесі Українки (1971); плакати — «Геть фашистських інтервентів з Іспанії!» (1937), «Оживуть степи, озера» (1944); панно «Механізація» (1939); літографії — «Т. Шевченко в науці у дяка» (1937), «Тарас слухає оповідання свого діда» (1938); акварель «Т. Шевченко, І. Тургенєв та Марко Вовчок» (1938); серія малюнків — «Тарас читає буквар», «Тарас-пастух», «Т. Шевченко на горищі у Ширяєва», «Т. Шевченко — студент Академії мистецтв» (усі — 1949).

Літ.: М. Дерегус. Москва, 1950; Холодовская М. Михаил Гордеевич Дерегус. Москва, 1954; Врона І. Михайло Гордійович Дерегус. К., 1958; Верба І. М. Дерегус. Офорти. К., 1971; Михаил Дерегус. Живопись. Графика: Каталог выставки. Москва, 1984; Михайло Дерегус. Живопис. Графіка: Каталог виставки. К., 1984; Блюміна І. Розпочав «Енеїдою» // Друг читача. 1984, 13 груд.; Михайло Дерегус: Альбом. К., 1987; Крутенко Н. Дев’яностолітній Михайло Дерегус: «На ціле життя запала мені в душу кобзарська пісня...» // ПУ. 1995. № 1; Блюміна І. Патріарх української графіки // КіЖ. 1999, 11 груд.; Михайло Дерегус. Абліцов В. Спогади // Сучасність. 2001. № 10–11; Бугаєнко І. У пошуках величного образу України: До 100-річчя від дня народж. М. Дерегуса // ОМ. 2004. № 4; Блюміна І. Він зберіг національні традиції // Вітчизна. 2004. № 11–12; Михайло Дерегус: Альбом. К., 2005.

ДА: ЦДАЛМ. Ф. 119.

І. М. Блюміна

Основні твори

живопис — «Відпочинок» (1932), «Колгоспне свято», «Трипільська трагедія» (обидва — 1935), «Дружина» (1947), «Переяславська рада» (1954), «Тарас Бульба на чолі війська» (1955), «Тарас слухає кобзаря» (1956), «По дорозі на Кирилівку», «Перебендя» (обидва — 1961), «Народження пісні» (1967), «Голод. 33-й рік» (1988), «Дружина в червоному» (1989), «Над Збручем» (1990), «Напередодні» (1992); цикли — «Хмельниччина» (1945), «Степ» (1970–80-і рр.); станк. графіка — офорт «Катерина» (1938), «Кодня», «Вітер» (обидва — 1940), «Русалка водяна» (1977); серії естампів — «Дорогами України» (1938–40), «Україна у вогні», «Дорогами війни», «Повернення» (1943), цикл «Українські народні думи та історичні пісні» (1947–70), «Дума про козака Голоту» (1960); оформлення та іл. — до поеми «Енеїда» І. Котляревського (1936), повістей «Майська ніч, або Утоплена» (1948), «Тарас Бульба» М. Гоголя, романів — «Переяславська рада» Н. Рибака (обидва — 1953), «Війна і мир» Л. Толстого (1953–82), повістей «Прогулка с удовольствием и не без морали», «Капитанша» (обидві — 1956), поем «Катерина» і «Наймичка» (1963) Т. Шевченка, оповідань Марка Вовчка (1958), драми «Лісова пісня» Лесі Українки (1971); плакати — «Геть фашистських інтервентів з Іспанії!» (1937), «Оживуть степи, озера» (1944); панно «Механізація» (1939); літографії — «Т. Шевченко в науці у дяка» (1937), «Тарас слухає оповідання свого діда» (1938); акварель «Т. Шевченко, І. Тургенєв та Марко Вовчок» (1938); серія малюнків — «Тарас читає буквар», «Тарас-пастух», «Т. Шевченко на горищі у Ширяєва», «Т. Шевченко — студент Академії мистецтв» (усі — 1949).

Державний архів

ЦДАЛМ. Ф. 119.

Фотоілюстрації

завантажити статтю

Розмір шрифту

Дерегус Михайло Гордійович

Рекомендована література

Фотоілюстрації

Інформація про статтю

Схожі статті