Валеологія
Визначення і загальна характеристика
ВАЛЕОЛО́ГІЯ (від лат. valeo — бути здоровим і …логія) — вчення про здоров’я. Засн. В. вважають І. Брехмана, який 1982 опублікував ст. «Философско-методологические аспекты проблемы здоровья человека» («Вопросы философии», № 2). Зважаючи на те, що неможливо досягти здоров’я насел. за допомогою суто клін. (лікування) та гігієн. (оптимізація стану довкілля) засобів, В. розглядає його як самостійну мед.-соц. категорію, що характеризується прямими показниками і якою можна керувати. Здоров’я — загальніше поняття, ніж хвороба, яка формується і маніфестується при ослабленні механізмів здоров’я або його дефектах. Рівень структур. організації, який досліджується у В., — переважно організмений. Основою валеол. теорії і практики є розгляд організму як багаторівневої біоенергоінформ. системи, а здоров’я — як інтеграл. багаторівневого поняття. Холістич. (цілісний) підхід до людини — безумовний принцип досягнення ефекту. Засоби В.: діагностика рівня здоров’я; прогнозування здоров’я; формування оздоровчих програм; збереження та зміцнення здоров’я з використанням мед. і парамед. технологій. Науковці укр. школи В., зокрема київської, розробили такі поняття, як «безпеч. рівень здоров’я», «превентивна реабілітація», феномен «саморозвитку патол. процесу без зміни сили діючих факторів». Нині швидко розвивається шкільна (пед.) В., предметом вивчення якої є закономірності включення особистості у процес «будівництва здоров’я». Крім того, починає формуватися психовалеологія, що робить акцент на псих. сфері з наступ. немедикаментоз. психоматич. гармонізацією (Л. Попова).
Додаткові відомості
Рекомендована література
Завантажити статтю
