Валеологія

Визначення і загальна характеристика

ВАЛЕОЛО́ГІЯ (від лат. valeo — бути здоровим і …логія) — вче­н­ня про здоровʼя. Засн. В. вважають І. Брехмана, який 1982 опублікував ст. «Философско-методологические аспекты про­блемы здоровья человека» («Во­просы философии», № 2). Зважаючи на те, що неможливо досягти здоровʼя насел. за допомогою суто клін. (лікува­н­ня) та гігієн. (оптимізація стану довкі­л­ля) засобів, В. роз­глядає його як само­стійну мед.-соц. категорію, що характеризується прямими показниками і якою можна керувати. Здоровʼя — загальніше поня­т­тя, ніж хвороба, яка формується і маніфестується при ослаблен­ні механізмів здоровʼя або його дефектах. Рівень структур. організації, який досліджується у В., — пере­важно організмений. Основою валеол. теорії і практики є роз­гляд організму як багаторівневої біо­енерго­інформ. системи, а здоровʼя — як інтеграл. багаторівневого поня­т­тя. Холістич. (цілісний) під­хід до людини — без­умовний принцип досягне­н­ня ефекту. Засоби В.: діагностика рівня здоровʼя; про­гнозува­н­ня здоровʼя; формува­н­ня оздоровчих про­грам; збереже­н­ня та зміцне­н­ня здоровʼя з викори­ста­н­ням мед. і парамед. технологій. Науковці укр. школи В., зокрема київської, роз­робили такі поня­т­тя, як «без­печ. рівень здоровʼя», «превентивна реабілітація», феномен «самороз­витку патол. процесу без зміни сили діючих факторів». Нині швидко роз­вивається шкільна (пед.) В., предметом ви­вче­н­ня якої є закономірності включе­н­ня особистості у процес «будівництва здоровʼя». Крім того, починає формуватися психовалеологія, що робить акцент на псих. сфері з на­ступ. немедикаментоз. психоматич. гармонізацією (Л. Попова).

Літ.: Брехман И. И. Валеология — наука о здоровье. Москва, 1990; Апанасенко Г. Л. Эволюция биоэнергетики и здоровье человека. С.-Петербург, 1992; Апанасенко Г. Л., Попова Л. А. Медицинская валеология. К., 1998; Валеологічна освіта як шлях до формува­н­ня здоровʼя сучасної людини // Мат. Всеукр. наук.-практ. конф. П., 1999; Валеология. Становление и пути развития: Сб. науч. тр. Св., 1999; Габрійчук М. М. Пригорща здоровʼя: Публіцист. дослідж. К., 2001.

Г. Л. Апанасенко

Завантажити статтю