Валі Акрам

Визначення і загальна характеристика

ВАЛІ́ Акрам (Вали Акрам; 28. 07. 1908, с. Аблай, нині Башкорто­стан, РФ — 19. 03. 1963, Уфа) — башкирський письмен­ник. Член СП СРСР (1937). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Башкир. пед. ін­ститут (1932). Працював у Башкир. книжк. видавництві; від 1949 — у СП Башкир. АРСР (довголіт. чл. правлі­н­ня); одночасно 1952– 55 — гол. ред. ж. «Эдеби Башҡорто­стан». Неодноразово обирався депутатом Уфим. міськ. та рай. рад. Почав друкуватися 1928. Автор поет. зб. «Кɵс» («Сила», 1931), «Башҡорто­стан, hине йырлайым!» («Славлю тебе, Башкорто­стане!», 1932), «Туҡта! Кɵм килə» («Стій! Хто йде?», 1935), «Бəхет иле» («Країна щастя», 1938), гол. тема яких (від­повід­но до рад. приписів) — соц. пере­творе­н­ня у башкир. селі, життя у довоєн. період. Фронтовій дружбі бійців, зокрема башкирів і українців, присвяч. поема «Fата Иҙельбаев» («Гата Ідельбаєв», 1942–45), «hиӊе хат­тар» («Листи до тебе», 1944). Повість «Сəрмəсəн яландарында» («У степах Сармасана», 1950) та роман «Беренсе аҙымдар» («Перші кроки», 1952) — про формува­н­ня башкир. інтелігенції. У дилогії «Май ямFыры» («Травневий дощ», 1958) і «Гɵлйемеш сəскəhе» («Цвіт шипшини», 1962) порушено про­блеми морал. кодексу людини, її активності як важл. чин­ника соц. процесів сер. 50-х рр. Україні присвятив цикл віршів «Украина эскизд¸ре» («Українські ескізи», 1939), поезії «Дуçтҡа» («Другові», 1946), «Днепр» («Дні­про», 1957) та ін. Пере­клав поему Т. Шевченка «Сон» (1939, спів­авт.), створив образ Кобзаря у вірші «Юл» («Дорога», 1939). Значе­н­ня творчості укр. поета для духов. життя башкир. народу вмотивував у ст. «Халыҡ йырсы» («Народний спів­ець», 1961). Усі твори В. опубліковано в Уфі.

Тв.: рос. перекл. — Первые шаги. Уфа, 1975.

В. Г. Гримич

Завантажити статтю