Валукінський Микола Васильович
ВАЛУ́КІНСЬКИЙ Микола Васильович (справж. — Валукин; 14. 05. 1886, м. Козлов, нині Мічурінськ Тамбов. обл., РФ — 1950, м. Джезказґан, Казахстан) — художник, етнограф, археолог, музеєзнавець. Закін. Воронез. тех. залізничне училище (Росія, 1904), Київ. художнє училище (1915). Учасник 1-ї та 2-ї світ. воєн. На прохання Д. Щербаківського та М. Біляшівського 1914 зібрав значні колекції взірців укр. нар. мистецтва (оригінали, замальовки) у Київ., Черніг., Харків., Катеринослав., Воронез. губ. для Київ. худож.-пром. та наук. музею. Від 1922 жив у Воронежі. Викладав образотворчі дисципліни у школах та Воронез. технікумі образотвор. мистецтва (1922– 25), археологію у Воронез. університеті (1940–41). Одночасно від 1922 працював дир. Пролетар. клубу, ред. і художником г. «Наша робота». Від 1925 — у Воронез. істор.-культур. музеї (1925–30 — директор, 1931–41 — заступник директора, н. с.). Досліджував місц. арх-ру, етнографію, археологію. Від 1942 — у Киргизії, від 1945 — у Казахстані. Працював техніком-гідрологом на Джезказґан. мідному комбінаті, водночас вивчав місц. археологію та історію рудодобування. Матеріали та колекції В. стали основою Джезказґан. геол.-мінерал. музею (засн. 1947, від 1952 — ім. В.). Учасник обл. (від 1918) та всесоюз. (від 1923) мистецьких виставок. Мист. роботи В. зберігаються в НХМ, Центр. держ. істор. музеї (Москва), Центр. військ.-мор. музеї (С.-Петербург), Воронез. ХМ, Воронез. музеї І. Нікітіна, Остроз. картин. галереї (Воронез. обл., РФ). Укр. колекції, зібрані В., зберігаються в МУНДМ (етнографічна) та в НХМ (образотворча). Опублікував низку статей з питань археології та етнографії.
Додаткові відомості
- Основні твори
- графіка — газетна (1920-і рр.); екслібриси (1920-і рр.); архіт. краєвиди Воронежа, Києва (1920); рисунки етногр. (1914–20-і рр.) та археол. характеру (1930–50-і рр.); живопис — істор. краєвиди (1910–30-і рр.), архіт. краєвиди Києва, Воронежа (1920–30-і рр.); скульптура — фриз на приміщенні кінотеатру «Покалічений воїн» (Воронеж, 1914–17).
- Основні праці
- Деревня Воронежского уезда. 1923; Глиняные игрушки // Сб. Воронеж. истор.-культур. музея. Вып. 1. 1925; Материалы к истории архитектуры деревни Воронежского края. 1927; Примитивы из дерева Воронежской губернии. 1927; По следам древних предков. 1940 (усі — Воронеж); Материалы к археологической карте г. Воронежа // СА. 1948. № 1.
Рекомендована література
- Пряхин А. Д. Археология... Наследие. Воронеж, 1988;
- Смолій Ю. Мальовані печі Катеринославщини з альбому Миколи Валукіна // Музейна справа та музейна політика в Україні ХХ століття. К., 2004;
- Її ж. Мальовані печі Катеринославщини 1910-х років // Нар. мистецтво. 2005. № 1–2.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
