ВА́НЧЕНКО Петро Захарович (справж. — Іващенко; 11. 01. 1898, с. Жуки, нині Полтав. р-ну Полтав. обл. — 10. 03. 1937) — письмен­ник, актор. Учасник воєн. дій 1918–20 (на боці червоної армії). Член «Гарту». Закін. Полтав. комерц. училище. У 20-х рр. був секр. Спілки працівників мистецтва, грав у ви­ставах «Тарас Бульба», «Маруся Богуславка», «Циганка Аза» та ін. Полтав. театру. Найкраще виконував героїчні ролі. Дебютував оповіда­н­ням «Вночі», опубл. у г. «Вісті» (1924). Від­тоді друкувався у харків. ж. «Всесвіт», «Гарт». У зб. гуморесок «Жива реклама» (1928) викривав психологію міщанства. У зб. оповідань «Мужність» (1928), «Обовʼязок. Три пальці» (1929), «Клопіт цирульника Еміля Термана» (1930), «Повість без назви» (1930) романтизував героїку громадян. війни, змальовував життя та побут шахтарів Донбасу. Повість «Оно­прій Кудь» (1933; К., 1968) присвяч. соціаліст. пере­творе­н­ням на селі. Усі твори В. уперше опубл. у Харкові. Заарешт. у грудні 1934 органами НКВС як чл. терорист. організації. У звинувачен­ні фігурувало «Оповіда­н­ня про гніду кобилу» (ж. «Червоний шлях», 1929), в якому слідство вбачало «злісний пасквіль на рад. владу». Засудж. 1935 на 10 р. по­збавле­н­ня волі. Покара­н­ня від­бував на Соловец. о-вах (РФ), звідки не повернувся. Реабіліт. 1956 (посмертно). Досі не зна­йдено рукопис роману В. «Стратон Кадуб» (поч. 30-х рр., під­пис. псевд. Захар Юмента).