Вартаньян Володимир Еммануїлович
ВАРТАНЬЯ́Н Володимир Еммануїлович (28. 07. 1938, м. Ялта, нині АР Крим — 10. 05. 2007, м. Бахчисарай, АР Крим) — письменник, перекладач. Член НСПУ (2000). Закін. Казан. інж.-буд. інститут (Татарстан, РФ, 1962). Працював на буд-ві (1962–64); від 1965 — заступник директора з навч. роботи Уфим. буд. технікуму (РФ); 1968–72 — завідувач Сегеж. філії, 1972–74 — директор Петрозавод. буд. технікуму (Карелія, РФ); від 1974 — викладач Бахчисарай. філії Крим. агропром. коледжу. Засн. і голова Асоц. крим. вірмен. літераторів при Крим.-вірмен. товаристві (від 2002), укладач і ред. створеного при Асоц. альманаху «Батьківщина в серці» (від 2003; публікувався укр., рос. та вірмен. мовами). Друкувався від 1958. Писав вірші кількома іноз. мовами, перекладав поезії з європ. мов і мов народів СНД. Автор поет. зб.: «Помню ту осень» (Сф., 1988), «Золотые годы», «Европа на ладони» (обидві — Москва, 1990), «Романс любви» (2000), «Звезда надежды» (2001), «Ожидание» (2002); повістей: «Дочь Адама и Евы» (1995; 2000), «Смерть наступает утром» (1995), «Аннушка» (2000), «Одиночество вдвоем» (2001), «Таис Бахчисарайская» (2001), «Страницы жизни: Рассказы» (2002), «Dum spiro, spero» (2003) та зб. «Прости меня» (рос. і англ. мовами; 2003; усі — Сімферополь).
Рекомендована література
- Роштен В. Романс любви // Крым. вести. 2001, 20 июля;
- Його ж. Ожерелье стихов и рассказов // Там само. 2002, 30 мая.