Вартова служба

ВАРТОВА́ СЛУ́ЖБА — складова частина військової служби. При­знач. для охорони та оборони сховищ з озброє­н­ням і бо­йовою технікою, бо­йових прапорів, військовослужбовців, які від­бувають покара­н­ня на гауптвахті й у дисциплінар. частині, а також для від­да­н­ня військ. почестей. Для несе­н­ня В. с. виділяється особовий склад, із якого на час викона­н­ня В. с. формуються варти. У ЗС України перед­бачені: гарнізон­ні варти — для охорони та оборони обʼєктів гарнізон. значе­н­ня; внутр. (корабельні) — для охорони та оборони обʼєктів однієї військ. частини; тимчас. — для охорони та оборони військ. майна під час навантаже­н­ня (роз­вантаже­н­ня), пере­везень чи тимчас. складува­н­ня; почесні — для від­да­н­ня військ. почестей Президентові України, Голові ВР України, Премʼєр-міністрові України, Міністрові оборони України, які прибули до гарнізону. Почесна варта ви­ставляється також при від­крит­ті держ. памʼятників, зу­стрічах і проводах пред­ставників іноз. держав. До складу варти входять: нач., вартові (від­повід­но до кількості постів та змін), роз­відні вартові, а також за потреби: при наявності від­повід­них транс­порт. засобів — водії, оператор тех. засобів охорони, пом. нач. по службі вартових собак та вивідний, що від­повід­ає за охорону заарешт. у межах гауптвахти. Права та обовʼязки вартових, порядок за­стосува­н­ня ними фіз. сили та зброї ви­значаються Статутом гарнізон. і вартової служби ЗС України, спец. ін­струкцією та ін. нормативно-правовими актами. Кер-во В. с. у межах гарнізону здійснює його нач., у військ. частині — її командир.

Завантажити статтю