Вартова служба

ВАРТОВА́ СЛУ́ЖБА – складова частина військової служби. Признач. для охорони та оборони сховищ з озброєнням і бойовою технікою, бойових прапорів, військовослужбовців, які відбувають покарання на гауптвахті й у дисциплінар. частині, а також для віддання військ. почестей. Для несення В. с. виділяється особовий склад, із якого на час виконання В. с. формуються варти. У ЗС України передбачені: гарнізонні варти — для охорони та оборони об’єктів гарнізон. значення; внутр. (корабельні) — для охорони та оборони об’єктів однієї військ. частини; тимчас. — для охорони та оборони військ. майна під час навантаження (розвантаження), перевезень чи тимчас. складування; почесні — для віддання військ. почестей Президентові України, Голові ВР України, Прем’єр-міністрові України, Міністрові оборони України, які прибули до гарнізону. Почесна варта виставляється також при відкритті держ. пам’ятників, зустрічах і проводах представників іноз. держав. До складу варти входять: нач., вартові (відповідно до кількості постів та змін), розвідні вартові, а також за потреби: при наявності відповідних транспорт. засобів — водії, оператор тех. засобів охорони, пом. нач. по службі вартових собак та вивідний, що відповідає за охорону заарешт. у межах гауптвахти. Права та обов’язки вартових, порядок застосування ними фіз. сили та зброї визначаються Статутом гарнізон. і вартової служби ЗС України, спец. інструкцією та ін. нормативно-правовими актами. Кер-во В. с. у межах гарнізону здійснює його нач., у військ. частині — її командир.

О. В. Ватажок