Варяг
Визначення і загальна характеристика
«ВАРЯ́Г» — видавництво, що діяло у Варшаві 1932–39. Постало із групи «Танк», до якої входили Ю. Липа, Н. Лівицька-Холодна, Є. Маланюк, А. Коломиєць, А. Крижанівський, Ю. Косач, Б. Ольхівський. Видавало квартальник «Ми» та «Бібліотеку українського державника». Видавн. знак — зображення варяз. лицаря з піднятим мечем (автор — П. Холодний). У світогляд. аспекті орієнтувалося на задекларов. М. Зеровим та Миколою Хвильовим європеїзм худож. мислення (за програмну можна вважати ст. «Європа і ми» М. Рудницького, опубл. у щоквартальнику «Ми», 1933, кн. 1, і дискусію довкола неї), але насправді дотримувалося антидонцовської й антивісниківської лінії. Зрештою видавництво стало заручником політ. інтриг МЗС Польщі, набуло прорад. забарвлення і спричинило розкол варшав. групи. У видавництві вийшли: зб. поезій «Дажбог» (1932), «Різьблю віддаль» (1935) Я. Дригинича, «Вогонь і попіл» (1934), «Сім літер» (1937) Н. Лівицької-Холодної, «Слово про Ігорів полк», «Буруни» (обидві — 1936), «Слово на каменах» (1937) С. Гординського; повість «Люди з чорним піднебінням» Я. Дригинича (1935); наук. розвідка «Вільний нарід» Б. Ольхівського (1937); роман «Сонце у пісках» А. Крижанівського і під псевд. С. Доленга його брошура «Донцовщина» (обидві — 1938) та ін.