MATHESIS

«MATHESIS» — видавництво. Засн. 1904 в Одесі приват-доцент Новорос. університету В. Каганом, А. Орбинським і С. Шатуновським за участі власника друкарні М. Шпенцера з метою ви­да­н­ня оригінал. і пере­клад. н.-д. і наук.-популяр. праць, період. вид., під­ручників і навч. посібників з точних наук, пере­важно фіз.-мат., біол., хім., геогр., тех. галузей. У перекл. з грец. мови «M.» — «зна­н­ня». У перші роки існува­н­ня видавництво за­знавало фінанс. труднощів, вимушене брати кредити і це обмежувало його діяльність, тому 1904–07 випустило лише 14 книг, що отримали позитивну оцінку рецензентів і читачів; видавництво матеріально зміцнилося і вже на­ступ. року роз­горнуло діяльність. 1908–14 видало 129 книг. Цей період був най­продуктивнішим у роботі видавництва. У роки 1-ї світової вій­ни кількість вид. різко зменшилася, а 1918–22 майже нічого не видавало. 1923 видавництво від­новило діяльність, випустило 20 книг, але 1924 ліквідоване. Перші 3 книги, ви­дані «М.», — «Сборникъ элементарныхъ опы-товъ по физикѣ» (ч. 1) Г. Абрагама, «Физика неба» С. Ар­реніуса, «Успѣхи физики: Сборникъ статей» (вып. 1; усі — 1904). Книжки виходили в кількох серіях. Серія «Б-ка элементар. математики» складалася з окремих за змістом книжок, присвяч. роз­роблен­ню найбільш важливих та цікавих питань елементар. математики в істор. і філос. висвітлен­ні. У ній ви­йшло 4 книги: «Теорема Пифагора съ приложені-емъ нѣкоторыхъ свѣдѣній о тео-ремѣ Ферма» В. Літцман­на, «Очеркъ исторіи элементарной геометріи» та «Геометрическіе головоломки и паралогизмы» Е. Фурре (усі — 1912), «Цифры и цифровыя системы культурныхъ народовъ въ древности и въ новое время» Є. Леф­флера (1913). Наук.-популярна серія «Успехи точного знания» зна­йомила читачів з найважливішими від­кри­т­тями остан. років. У ній ви­йшло 5 збірників: «Успѣхи физики» (вып. 1, 1905; 1909; вып. 2, 1911), «Успѣхи химіи» (вып. 1, 1912), «Успѣхи біо­логіи» (вып. 1, 1912), «Успѣхи астрономіи» (вып. 1, 1914). При­значе­н­ня серії «Б-ка клас­сиков точного знания» — дати можливість молодому поколін­ню здобувати зна­н­ня з першоджерел. У цій серії ви­йшло 4 книги: «Не­прерывность и ир­раці-ональныя числа» Р. Дедекінда (1906; 1909), «Новое сочиненіе Архимеда» І. Гейберга (1909), «О квадратурѣ круга» Архімеда, Гюйгенса, Лежандра, Ламберта, «Парадоксы без­конечнаго» Б. Больцано (обидві — 1911). Ви­дано низку книг з історії математики і природо­знавства — «Историческая физика» в 2-х т. П. Лакура і Я. Ап­пеля (1908), «Исторія элементарной математики» Ф. Кеджорі (1910), «Очерки по исторіи химіи» М. Центнершвера (1912), «Исторія естество­­знанія» Ф. Дан­неман­на (1913). Вид-во випускало під­ручники для ВШ — «Курсъ физики» в 2-х т. П. Ап­пеля і С. Дотеві­л­ля (1910), «Курсъ аналитической геометріи» в 2-х ч. О. Дзіобека (1911–12), «Введеніе въ неорганическую химію» А. Сміта (1911; 1916), а також посібники для лаборатор. робіт, для викл. серед. і спец. шкіл, книги для учнів серед. шкіл і самоосвіти. Окрім пере­ви­дань, в остан­ні роки діяльності видавництво випустило низку нових книжок, серед них — «Введение в анализ» С. Шатуновського, «Пространс­тво, время и тяготение» А. Ед­дінґтона (обидві — 1923), «Изотопы» Ф. Астона (1924). Ред. ставилася ретельно до від­бору літ-ри до вид., намагаючись пропагувати пере­дові напрями вітчизн. і світ. науки. Ред. були засн. видавництва, а також ін. викл. Новорос. університету, іноді за­прошували до спів­праці редакторами учених з ін. міст. Вид. були гарно полі­графічно оформлені. Видавн. знак (1904) виконав А. Ждаха. «М.» мало репутацію одного з кращих наук. видавництв СРСР, за час існува­н­ня воно випустило 174 назви книг, з них 135 — першим ви­да­н­ням.

Завантажити статтю