Вентурі Франко
ВЕНТУ́РІ Франко (Venturi Franco; 16. 05. 1914, Рим — 14. 12. 1994, м. Турин, Італія) — італійський історик. Член Академії деї Лінчеї в Римі. 1947–50 — аташе з питань культури в італ. посольстві у Москві, водночас займався істор. студіями. У подальшому — проф. університетів Італії та ін. країн. Досліджував добу Просвітництва, історію Сх. Європи. Активно обстоював принцип персоналізації історії, керуючись яким написав працю про Ф. Прокоповича. Тривалий час очолював ж. «Італійський історичний огляд», на сторінках якого вміщував матеріали про діяльність П. Пестеля, С. Кравчинського (Степняка). Ґрунтовна 2-томна праця В. «Il populismo russo» («Російське народництво», Турин, 1952) серед зарубіж. дослідників займає одне з провід. місць в історіографії.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Feofan Prokopovic. Cagliari, 1953; Il moto decabrista Poggio. Torino, 1956; Esuli russi in Piemonte dopo il’48. Torino, 1959; Settecento riformatore. Torino, 1969.