Верес Зоська

ВЕ́РЕС Зоська (Верас Зоська; справж. — Войцик Людвіка Антонівна; Войцік Людвіка Антонаўна; 30. 09. 1892, м. Меджибіж Поділ. губ., нині смт Летичів. р-ну Хмельн. обл. — 08. 10. 1991, Вільнюс) — письменниця. Член СП СРСР (1982). Закін. Київ. приват. комерц. училище Л. Володкевич (1908), приватну жін. гімназію у м. Гродно (Білорусь, 1912), курси городництва, садівництва і бджолярства у Варшаві (1914). Від 1909 чл. білорус. молодіж. і громад. організацій у Гродно, Мінську. Від 1923 — у Вільно (згодом — Вільнюс): адміністратор, ред. громад. і дит. період. видань, 1928–29 — керівник Білорус. кооп. товариства «Пчала» та гол. ред. бджоляр. часопису цього товариства «Беларуская борць» (1934–38). Друкуватися почала 1907 у київ. часописі «Підсніжник», білорус. мовою виступила з образками під псевд. Мірко у 1911–13 в г. «Наша ніва», «Вольна Беларусь» обидві — Мінськ), у збірнику для двомов. шкіл «Наша праца» (Л., 1937) та ін. Автор «Беларуска-польска-расейска-лацінскага батанічнага слоўніка» // «Голас Беларуса», 1924. Писала книги для дітей, спогади. Для дит. театру з української мови переклала п’єсу «Князь Марципан» Р. Завадовича (Вільно, 1929) та ін.

Завантажити статтю