Вереш Петер

ВЕ́РЕШ Петер (Veres Peter; 06. 01. 1897, с. Бальмазуйварош, нині Угорщина — 16. 04. 1970, Будапешт) — угорський письменник, публіцист. Держ. премії Угорщини ім. Л. Кошута (1950, 1952). Освіта початкова. Воював у лавах угор. Червоної армії, 1919 був чл. Директорії Угор. рад. респ. 1954–56 — голова Спілки угор. письменників. Автор зб. оповідань «Gyepsor» («Дерновий ряд», 1940), повісті «Szükesztendö» («Неврожайний рік», 1942). Належав до демократ. крила т. зв. нар. письменників. Однак деякі твори В. познач. натуралізмом, ідеалізацією патріарх. укладу, виявом націоналіст. ідей. Зазнавав переслідувань, часто перебував під наглядом поліції. У 1930-х рр. активно виступав як публіцист: зб. «Alfőld parasztsága» («Селянство Альфельда», 1936), «Szocializmus, nacionalizmus» (1939), «Népiség és szocialismus» («Народність і соціалізм», 1942), «Parasztsors — magyar sors» («Селянська доля — угорська доля», 1943). Зб. оповідань «Falusi krónika» («Сільська хроніка», 1941), «Próbatétel» («Випробування», 1949), «Pályamunkások» («Залізничники», 1951) — про будівництво нового суспільства в Угорщині. В романі-трилогії «Balog család tőrténete» («Історія сім’ї Балог», 1951–57) показав життя угор. селян від поч. 20 ст. до повалення хортист. режиму. В кн. нарисів «Az ukrán főkdőn» («По землі України», 1951) змалював героїчну працю, морал. велич мешканців країни. Публіцист. твори остан. періоду творчості В. увійшли до зб. «Tőrténelmi jelenlét» («Історична сучасність», 1971). Усі зазнач. твори В. опубл. у Будапешті. Укр. мовою окремі оповідання В. переклали Ю. Гойда, М. Томчаній та ін.

Завантажити статтю