Кривонос Олександр Артемович
КРИВОНО́С Олександр Артемович (04. 01. 1930, с. Бойове, нині у складі Астани) — живописець. Заслужений діяч мистецтв Узбецької РСР (1968). Професор (1993). Член Національної спілки художників України (1957). Закінчив Харківський художній інститут (1957; викладачі Є. Єгоров, О. Кокель, П. Котов, Л. Чернов). Секретар Спілки художників Узбекистану (1960-і роки). 1958–68 — співзасновник та викладач Ташкентського художнього інституту. Відтоді — у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури (Київ, з перервою): 1977–88 — завідувач кафедри рисунка, від 1983 — професор. Учасник всеукраїнських, всесоюзних та зарубіжних художніх виставок від 1957. Персональна — у Києві (1990). Автор портретів, пейзажів у реалістичному стилі.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «В. Бойко» (1957), «Весна» (1960), «Хасан і Хусан», «Хірург С. Масумов» (обидва — 1964), «Золотий степ цілинний», «Народний художник Узбецької РСР І. Меленін» (обидва — 1967), «Земля узбецька» (1968), «Україна» (1970), «Повінь на Сеймі» (1978), «Березовий гай», «Соняшники цвітуть» (обидва — 1979), «Леся Українка» (1980), «О. Басанець», «Т. Голембієвська», «Є. Баран» (усі — 1990–95), «Дружина А. Кривонос» (1996); серія «Пейзажі України» (2000–10).
Людина 