Кривонос Олександр Артемович

КРИВОНО́С Олександр Артемович (04. 01. 1930, с. Бойове, нині у складі Астани) — живописець. Заслужений діяч мистецтв Узбец. РСР (1968). Професор (1993). Член НСХУ (1957). Закін. Харків. худож. інститут (1957; викл. Є. Єгоров, О. Ко­кель, П. Котов, Л. Чернов). Секр. СХ Узбекистану (1960-і рр.). 1958–68 — співзасн. та викл. Таш­кент. худож. інституту. Відтоді — у Нац. академії образотвор. мистецтва і архітектури (Київ, з перервою): 1977–88 — завідувач кафедри рисунка, від 1983 — проф. Учасник всеукр., всесоюз. та зарубіж. худож. виставок від 1957. Персон. — у Києві (1990). Автор портретів, пейзажів у реаліст. стилі.

Тв.: «В. Бойко» (1957), «Весна» (1960), «Хасан і Хусан», «Хірург С. Масумов» (обидва — 1964), «Золотий степ цілинний», «Народний художник Узбецької РСР І. Меленін» (обидва — 1967), «Зем­­ля узбецька» (1968), «Україна» (1970), «Повінь на Сеймі» (1978), «Березовий гай», «Соняшники цвітуть» (обидва — 1979), «Леся Українка» (1980), «О. Баса­нець», «Т. Голембієвська», «Є. Баран» (усі  — 1990–95), «Дружина А. Кривонос» (1996); серія «Пейзажі України» (2000–10).

П. В. Нестеренко

Основні твори

«В. Бойко» (1957), «Весна» (1960), «Хасан і Хусан», «Хірург С. Масумов» (обидва – 1964), «Золотий степ цілинний», «Народний художник Узбецької РСР І. Меленін» (обидва – 1967), «Зем­­ля узбецька» (1968), «Україна» (1970), «Повінь на Сеймі» (1978), «Березовий гай», «Соняшники цвітуть» (обидва – 1979), «Леся Українка» (1980), «О. Баса­нець», «Т. Голембієвська», «Є. Баран» (усі – 1990–95), «Дружина А. Кривонос» (1996); серія «Пейзажі України» (2000–10).

завантажити статтю