ВЕ́РХНЄ СИНЬОВИ́ДНЕ (до 1946 — Синевидсько-Вижнє) — селище міського типу Сколівського ра­йону Львівської області. Центр селищ. ради. Знаходиться побл. впаді­н­ня р. Опір в р. Стрий (бас. Дністра), за 9 км від райцентру та за 2 км від залізнич. ст. Верх­нє Синьовидне. Площа 38,68 км2. Насел. 3521 особа (2001, складає 91,5 % до 1989), пере­важно українці. Вперше згадується під 1240 у Галиц.-Волин. літописі. Після першого поділу Польщі (1772) ві­ді­йшло до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1831 у селі була епідемія холери. Селяни здебільшого за­ймалися хліборобством, існувало також цехове братство, що спеціалізувалося на торгівлі. 1885 через Синевидсько проклали колію залізниці Стрий–Сколе. У 1930-х рр. була засн. ф-ка, що виготовляла спирт та оцет. Після роз­паду Австро-Угорщини (1918) уві­йшло до складу ЗУНР. 1919–39 належало Польщі. Від 1 листопада 1939 — в складі УРСР. Від 1 липня 1941 до 4 серпня 1944 — під нім.-фашист. окупацією, під час якої окупанти вивезли на примусові роботи до Німеч­чини 300 місц. жит., знищили лісозавод, залізницю. Від 1957 — смт. Діють лісозавод, пластмас. та асфальт. заводи, екс­перимент. база комплекс. пере­робки карпат. сланців Ін­ституту геології та геохімії горючих копалин НАНУ. У В. С. від­крили сланцеві родовища, виявили значні запаси газу. У с-щі — заг.-осв. школа, школа для дітей із псих. вадами, дит. до­шкіл. установа; селищна міська лікарня; Нар. дім, при якому діють нар. хорова капела «Синьогора», б-ка, 5 гуртків самодіяльності. Є 2 готелі-кемпінги, від­діл. оща­дбанку, парк. На околицях с-ща роз­таш. 15 оздоров. та від­починково-туристич. закладів різних видів під­порядкува­н­ня. Встановлено памʼятники Т. Шевченку, борцям за волю України, меценату П. Яцику, який народився у с-щі. Памʼятки архітектури: городище 11–13 ст. (стоянка дулібів), городище 11–12 ст. (замок Золота гора), церква Пресвятої Марії Богородиці (деревʼяна, 1888). В. С. від­відували письмен­ники В. Щурат, І. Франко, І. Вагилевич, Я. Головацький, композитор М. Лисенко. У різні часи тут жили і працювали літератор і гро-мад. діяч Л. Данкевич, чл. гол. реферантури Гол. проводу служби без­пеки УПА К. Цьмоць, сотник УПА О. Мицик. Серед видат. уродженців — д-ри медицини Г.-Л. Дулин та І. Наконечна, хімік, громад. діяч М. Диміцький; майстер декор.-ужитк. мистецтва М. Білоус; хоровий диригент С. Масний.