КОПИ́ЦЯ Маріан­на Давидівна (15. 04. 1947, Київ) — музико­знавець, педагог. Дочка Д. Копиці, дружина Івана, мати Кирила Карабиців. Доктор мистецтво­знавства (2009), професор (2008). Член НСКУ (1978). Закінчила Київську консерваторію (1971; клас Л. Єфремової) та аспірантуру при ній (1974), де й викладає від 1975 (нині Національна музична академія України): від 2004 — професор кафедри української музики. Очолювала прес-групи національних конкурсів і фестивалів, зокрема «Київ-музик-фесту» (1990–2006). Наукові дослідже­н­ня: українська музика, зокрема творчість Б. Лятошинського; музична культурологія; джерело­знавство; музичний менеджмент; музична епістологія. Організаторка шкіл виконавської майстерності у м. Ворзель (Київська обл., 1997–99). Роз­робила авторські курси із сучасної музики, музичної критики, історії музики 20 ст. (Східна Європа), музичної культури української діаспори. Ініціаторка публікації та авторка проекту збірника «Давид Копиця — митець і громадянин» (К., 2006). К. — упорядниця і авторка вступних статей до низки збірників, присвячених творчості І. Карабиця, Ю. Мейтуса, М. Скорика, Д. Шостаковича. Найвагомішою у цьому руслі стала праця «Борис Лятошинський. Епістолярна спадщина» (т. 1, К., 2002). Спів­працює з Українським радіо і телебаче­н­ням, зокрема під­готувала низку пере­дач з різних питань українського музичного мистецтва. Серед учнів — О. Берегова, О. Галузевська, О. Гармель, Ю. Гожик, Д. Каневська, І. Савчук.