ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Вибухові речовини

ВИБУХО́ВІ РЕЧОВИ́НИ – хімічні сполуки чи суміші речовин, здатні до швидкого самопоширюваного хімічного перетворення (вибуху) з виділенням великої кількості газу і теплової енергії. До В. р. належать нітросполуки (напр., тринітротолуол, пікринова кислота), солі азотної (нітрат амонію), гримучої (гримуча ртуть), азотистоводневої (азид свинцю) кислот, орган. ефіри азотної кислоти (нітрогліцерин, піроксилін, нітрогліколь) та ін. За призначенням В. р. поділяють на ініціюючі (гримуча ртуть, азид свинцю, тетразен, тринітрорезорцинат свинцю, солі хлорної кислоти є високочутливими до найпростіших початк. імпульсів – удару, тертя, нагрівання, іскри – і застосовуються для збудження вибухових перетворень у заряді) та бризантні (гексоген, октоген, тен, тетріл, тротил, суміші на основі аміачної селітри завдяки високій швидкості детонації і руйнівній здатності використовуються при вибухових роботах і виготовленні боєприпасів).

О. О. Гарбузюк

завантажити статтю

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Вибухові речовини / О. О. Гарбузюк // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-33919

Том ЕСУ:

4-й

Дата виходу друком тому:

2005

Дата останньої редакції статті:

2005

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

33919

Кількість переглядів цього року:

536

Схожі статті

Британський військовий меморіал
Військо і зброя  | Том 3 | 2004
В. Г. Шавшин
Дарницький табір військовополонених
Військо і зброя  | Том 7 | 2023
М. В. Коваль
Головний військовий клінічний шпиталь
Військо і зброя  | Том 6 | 2006
Г. Б. Перов

Нагору