Виєзжев Олександр Миколайович
ВИ́ЄЗЖЕВ Олександр Миколайович (01(13). 06. 1865, с. Зміїв, нині місто Харків. обл. – 1918, Гур-зуф, нині смт АР Крим) – живописець. Навч. у Харків. рисув. школі (1870-і рр.), С.-Петербур. АМ (1887–90). Жив у С.-Петербурзі та Харкові. Організатор 1-ї худож. виставки Харків. гуртка місц. художників (1900). Від 1889 – учасник мистецьких виставок, у С.-Петербурзі – 1905, 1915. Автор жанр. полотен і пейзажів. Картинам В. притаманні містико-реліг. та символ. характер. Роботи зберігаються у Харків. ХМ.
Тв.: «Заутреня у монастирі» (1889), «Світанок» (1890), «Біля цілющої криниці» (1895), «Марення» (1896), «Журба» (1898), «Останній помах крил (Через море)» (1900), «Алупка», «Хвилі» (обидва – 1906), «Видіння», «Колісниця життя» (обидва – 1907).
Л. Д. Соколюк
Основні твори
«Заутреня у монастирі» (1889), «Світанок» (1890), «Біля цілющої криниці» (1895), «Марення» (1896), «Журба» (1898), «Останній помах крил (Через море)» (1900), «Алупка», «Хвилі» (обидва – 1906), «Видіння», «Колісниця життя» (обидва – 1907).