Вилок

Визначення і загальна характеристика

ВИ́ЛОК — селище міського типу Вино­градівського ра­йону Закарпатської області. Знаходиться на правому березі р. Тиса (притока Дунаю), за 91 км від обл. центру та за 16 км від райцентру. Залізнична ст. Через В. проходять автостради Ужгород– Рахів та Ужгород–Галмеу (Румунія). У с-щі працює митний пере­хід через кордон з Угорщиною. Площа 2,9 км². Насел. 3419 осіб (2001, складає 99,2 % до 1989): угорців — 85 %, українців — 14 %. Виникло 1304 на місці колишнього с. Ніртелек. Спочатку мало назву Уйлок (нове поселе­н­ня) або Вуйлок, яка пізніше транс­формувалась у Вилок. 1334 — значний насел. пункт з катол. парафією. У 15 ст., з роз­шире­н­ням солевидобув. промислів, В. — великий пере­валоч. центр для транс­портува­н­ня солі з Сигета (нині Сигету-Мармацієй, Румунія). С-ще не раз за­знавало руйнацій: 1659 — польс. військами, 1661 — турец., 1717 — крим. татарами. Місц. жителі брали участь у селян. ви­ступах 1697–98, нац.-визв. війні угор. народу 1703–11. У 1863 створено спілку ремісників. Від кін. 19 ст. діяло АТ «Вилоц. госп. банк». Від 1919 — у складі Чехословач­чини. Від листопада 1938 до жовтня 1944 — під окупацією гортистської Угорщини. Від 1945 — у складі УРСР. Від 1959 — смт. Нині у В. працює споживче товариство, ВАТ «Вилоц. деревооб­роб. комбінат». Є дитсадок, угор. і укр. школи; б-ка; амбулаторія заг. практики, фельдшер.-акушер. пункт, СП «Християн.-мед. центр»; стадіон. У В. знаходиться одна з найбільших приват. угор. б-к Закарпа­т­тя. Реліг. громади: РКЦ, УГКЦ, УПЦ МП, свідків Єгови. Памʼятки архітектури: костел св. Ілони (1788), греко-катол. церква Вознесі­н­ня Господнього (1806), реформатська церква (1850). Встановлено памʼятник рад. воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, монумент Турул, мемор. дошки керівникам визв. боротьби угор. народу Ференцу Ракоці ІІ та Томашу Есе, угор. письмен­нику Ж. Моріцу.

І. В. Матола , Є. І. Григора

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю