Копнін Микола Якович

КОПНІ́Н Микола Якович (09(22). 04. 1903, с. Артельне Курс. губ., Росія – 22. 11. 1984, м. Дрогобич Львів. обл.) – співак (баритон), педагог. Лауреат 2-го Все­­союз. конкурсу вокалістів (Ленінград, нині С.-Пе­тербург, 1935, 3-я премія). Учасник 2-ї світової вій­ни. Бойові нагороди. Закін. муз. студію Дорпрофсожу Пд. залізниці у Харкові (1932; кл. М. Михайлова). Вокал. майстер­­ність удосконалював у П. Голубєва, 1933–34 – у К. Баррера (Італія). Соліст Харків. (1932–34, 1936–41, 1947) та Київ. (1934–36) опер. театрів. Під час перебування в Києві працював також на радіо і кінофабриці (озвучував фільми). Від 1947 – у Дрогобичі: соліст філармонії, 1959–63 – викладач Пед. інституту, від 1963 (на громад. засадах) – вокал. студії при Будинку вчителя. Серед учнів – Б. Базиликут, І. Кушплер, І. Мацялко, О. Цигилик, М. Шалайкевич, М. Шуневич. 2003 та 2005 у Дрогобичі проведено Регіон. конкурс молодих співаків ім. К.

Партії: Султан («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Микола («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Онєгін, Томський, Єлецький («Євгеній Онєгін», «Пікова дама» П. Чайковського), Демон (однойм. опера А. Рубін­штейна), Ігор («Князь Ігор» О. Бородіна), Грязной («Царева наречена» М. Рим­­ського-Корсакова), Фіґаро («Севільсь­­кий цирульник» Дж. Россіні), Ріґолетто, Амонасро, Жермон («Ріґолетто», «Аїда», «Травіата» Дж. Верді), Валентин («Фауст» Ш. Ґуно), Невер («Гуґеноти» Дж. Мей­­єрбера), Ескамільо («Кармен» Ж. Бізе), Скарпіа («Тоска» Дж. Пуччіні).

Літ.: Баб’як В. Кузня талантів // Галиц. зоря. 1991, 25–28 груд.; Сятецький К. Микола Копнін – основоположник академічної виконавсько-педагогічної школи на Дрогобиччині // Академ. нар.-інструм. мистецтво та вокал. школи Львівщини: Зб. мат. наук.-практ. конф. Дрогобич, 2005.

В. С. Грабовський

Основні партії

Султан («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Микола («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Онєгін, Томський, Єлецький («Євгеній Онєгін», «Пікова дама» П. Чайковського), Демон (однойм. опера А. Рубін­штейна), Ігор («Князь Ігор» О. Бородіна), Грязной («Царева наречена» М. Рим­­ського-Корсакова), Фіґаро («Севільсь­­кий цирульник» Дж. Россіні), Ріґолетто, Амонасро, Жермон («Ріґолетто», «Аїда», «Травіата» Дж. Верді), Валентин («Фауст» Ш. Ґуно), Невер («Гуґеноти» Дж. Мей­­єрбера), Ескамільо («Кармен» Ж. Бізе), Скарпіа («Тоска» Дж. Пуччіні).

Рекомендована література

1. Баб’як В. Кузня талантів // Галиц. зоря. 1991, 25–28 груд.;
   Google Scholar Internet
2. Сятецький К. Микола Копнін – основоположник академічної виконавсько-педагогічної школи на Дрогобиччині // Академ. нар.-інструм. мистецтво та вокал. школи Львівщини: Зб. мат. наук.-практ. конф. Дрогобич, 2005.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

завантажити статтю