ВИ́Н­НИЦЬКИЙ Олександр Романович (20. 06. 1919, м. Ростов-на-Дону, РФ) — лікар-невропатолог. Доктор медичних наук (1964), професор (1965). Закін. Львів. мед. ін­ститут (1945). Працював лікарем у Львові. Від 1954 — у Київ. ін­ституті удосконале­н­ня лікарів: у 1965 — професор кафедри нервових хвороб; у 1966– 83 — завідувач від­ділу судин­ної патології головного мозку Укр. НДІ кардіології (Київ); 1983–99 — гол. н. с. Ін­ституту нейрохірургії АМНУ (Київ). Гол. невропатолог МОЗ УРСР (1964–83). У наук. працях, що стали першими під­ручниками з невропатології в Україні, висвітлив про­блеми симптоматики і патогенезу го­строї радіаційної та хроніч. післярадіаційної енцефалопатій за умов дії малих доз іонізуючого опроміне­н­ня. Вперше довів, що головний мозок є радіочутливим, внаслідок чого при дії навіть малих доз опроміне­н­ня в ньому виникають структурні по­шкодже­н­ня; ви­вчив епідеміологію смертності від інсультів в Україні за 30 р. і організаційні заходи боротьби з нею. Роз­робляв окремі пита­н­ня нейроонкології, черепно-мозкової травми, неврол. аспекти гіпертонічної хвороби, топічної діагностики нерв. захворювань.