Винничук Юрій Павлович

ВИН­НИЧУ́К Юрій Па­влович (18. 03. 1952, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ) — письмен­ник, журналіст. Член АУП (1997). Закін. Івано-Фр. пед. ін­ститут (1973). Деякий час працював художником-оформлювачем. 1987–91 — засн. і реж. Львів. естрад. театру «Не журись!», для якого написав низку пісень, сценарії ви­став «Від вуха до вуха» (1987), «Картотека пана Базя» (1989), «Золото Полуботка» (1991) і де ви­ступав як комедій. актор. З театром гастролював у країнах Латин. Америки, Європи, в США, Канаді, Австралії. Працював гол. ред. видавництв «Барви» (1994– 95), «Піраміда» (від 1995 і донині) та г. «Гульвіса» (1996–97); одночасно 1991–94 та від 1998 — ред., журналіст львів. г. «По­ступ» (під псевд. Юзьо Обсерватор). Від 2004 — віце-президент АУП. Літ. діяльність почав 1972. У творчості В. по­єд­нуються елементи фантастики, еротики, чорного гумору, постмодерніст. пародії. В жанрі літ. містифікацій опублікував поему ірланд. поета 13 ст. Ріангабара «Плач над градом Кия» // «Жовтень», 1994, № 9; щоден­ники Роксолани «Житіє гаремноє» (Л., 1996). Автор зб. віршів «Від­ображе­н­ня» (К., 1990); кн. фантаст. прози «Спалах» (К., 1990), «Вікна за­стиглого часу» (Л., 2001), «Місце для Дракона» (Л., 2002); повісті «Діви ночі» (К., 1992; Л., 1995; 2003); романів «Мальва Ланда» (Л., 2003), «Весняні ігри в осін­ніх садах» (Л., 2005); низки крає­знав. книг про Львів, зокрема «Легенди Львова» (Л., 1999), «Кнайпи Львова» (Л., 2000), «Таємниці львівської кави» (Л., 2001). Упорядник антологій укр. фантастики 19 ст. «Огнен­ний змій» (К., 1989), укр. літ. казки «Срібна книга казок» (К., 1993), «Антології української постмодерної прози» (Новий Сад, 2005). Започаткував серію «Мітольогія» ви­да­н­нями «Книга бе­стій» (Л., 2003) та «Чорт зна що» (Л., 2004), а також серію «Ґотика», в якій ви­йшов том укр. готич. прози 20 ст. «Потойбічне» (Л., 2005). Автор пере­кладів з англ., кельт. і словʼян. мов. Твори В. пере­кладалися франц., англ., нім., чес., польс. та ін. мовами.

Завантажити статтю