Вирган Іван Оникійович
ВИРГА́Н Іван Оникійович (справж. — Вергун; 19. 05(01. 06). 1908, с. Матвіївка, нині Кліщинці Чорнобаїв. р-ну Черкас. обл. — 12. 01. 1975, Харків) — поет. Батько Н. Вергун. Член «Плугу», СПУ (1936). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Харків. університет (1940). Учителював. Друкувався від 1927. Заарешт. 1940 органами НКВС; винним у злодіяннях проти рад. влади себе не визнав. Засудж. на 10 р. концтаборів. 1944 звільнений й відправлений на фронт. Реабіліт. 1961. Після демобілізації повернувся до літ. діяльності. Автор поет. зб.: «Озброєна лірика» (Х., 1934), «Сад дружби» (К., 1935), «Щастя-доля» (К., 1938), «Поворот сонця на літо» (Х., 1947), «Квітучі береги» (К., 1950), «Країна щастя» (К., 1951), «Поезії» (Х., 1954), «В розповні літа» (Х., 1959), «Над Сулою шумлять явори» (К., 1960), «Питиме зілля» (К., 1967), «Серце» (Х., 1969), «Поезії» (К., 1976; 1981). Написав поеми «Джигіти» (Х.; О., 1937), «Матвіївка над Сулою» (Х., 1949); кн. оповідань «Василина» (К., 1960), «Даринка з братиком» (К., 1963), «Краса» (Х., 1966). Співукладач з М. Пилинською «Російсько-українського словника сталих виразів» (Х., 2000). Національна за формою і змістом, творчість В. утверджує гуманіст. ідею духов. зростання особистості в процесі праці, цінності нар. моралі, зокрема гармонію людини з природою, нац. свідомість. Їй притаманні: самобутність худож. світовідчуття, глибока емоційність, зв’язок з укр. фольклор. традиціями, органічне злиття проникл. ліризму з епіч. началом, багатство мовних засобів. Неодноразово номенклатурна критика звинувачувала В. у «відірваності» від сучас. соціаліст. дійсності, хоча його творчість високо поціновувалася укр. поетами, зокрема М. Рильським та П. Тичиною. Переклав окремі твори Й. Ґете, О. Пушкіна, М. Лермонтова, Ф. Тютчева, А. Ісаакяна, А. Церетелі, Я. Райніса, Я. Неруди та ін.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Лірика. Х., 1961; Вибрані твори. К., 1965; Вибране. К., 1969; Твори. К., 1983.
Рекомендована література
- Гельфандбейн Г. І. Вирган // ЧШ. 1935. № 9;
- Барабаш Ю. Багатство творчої індивідуальності // Поет і час. К., 1958;
- Рильський М. Лист до Івана Виргана // Рильський М. Твори: У 10 т. Т. 9. К., 1962;
- Полонський Р. На дужих крилах поезії // Прапор. 1983. № 6.
Завантажити статтю
Людина 
