Виробничо-територіальна система (ВТС)

Визначення і загальна характеристика

ВИРОБНИ́ЧО-ТЕРИТОРІА́ЛЬНА СИСТЕ́МА (ВТС)  — економічно доцільне поєднання виробництв однієї чи кількох галузей економіки, що функціонують на основі економічної інтеграції виробничих процесів на певній території. Гол. їх ознака — розгалужені, упорядковані вироб. зв’язки між окремими виробництвами, що є основою формування виробничо-територіальних комплексів. У процесі істор. розвитку продуктив. сил, при трансформації суспільно-екон. відносин та становленні ринк. умов господарювання ВТС формують вироб.-територ. комплекси різних типів і масштабів. ВТС, яка змінюється за законами розвитку і розміщення продуктив. сил та ринк. конкуренції, характеризується вироб. спеціалізацією, що формується при взаємовигідному кооперуванні і комбінуванні вироб-в. Вона складається з одинич. вироб-в, підприємств вироб. та ринк. інфраструктури (головних, допоміжних та обслуговуючих). Одне або кілька гол. вироб-в (вугіл. шахти, металург. заводи) утворюють гол. центр (ядро) системи, що визначає особливості вироб. спеціалізації ВТС, її нар.-госп. значення і функцію. Згідно із вироб. спеціалізацією виділяють прості (елементарні) і складні ВТС. Проста ВТС (одне підприємство) — найпростіша за кількістю елементів і первин. формою територ. організації вироб. діяльності система, що формується при дотриманні умови територ. спеціальності вироб. відносин і збігові комерц. інтересів. Осн. виробництво формує і визначає місце, роль і значення простої ВТС у нар.-госп. територ. поділі праці, формує її центр, який об’єднує постійними, системоутворюючими вироб.-технол. зв’язками допоміжні та обслуговуючі виробництва. У промисловості прикладом простої ВТС є металург. завод, допоміж. виробництвами якого є рудовидобувні, збагачувал. підприємства, коксохім. заводи, виробництва вогнетрив. матеріалів, а обслуговуючими — виробники електроенергії, води, газу, транспортні підприємства. У с. госп-ві прикладом простої ВТС є спеціалізов. підприємство з відгодівлі великої рогатої худоби, де допоміж. є госп. підприємства, що вирощують і виготовляють корми, орган. добрива, а обслуговуючими — постачальники електроенергії, палива, води, банк. установи, агропром. біржі. Територ. віддаленість між гол. центром, допоміж. і обслуговуючими виробництвами простої ВТС у ринк. економіці формується на засадах комерц. вигоди їх взаєм. функціонування. Складні ВТС зосереджують кілька гол. вироб-в або складаються з декількох простих ВТС. Їх систематизація і групування проводяться за переважаючим типом вироб.-технол. зв’язків між підприємствами і виробництвами системи. ВТС, що мають вироб.-технол. зв’язки переважно горизонтал. типу, характерні для територ. поєднань однотип. вироб-в. Формуються і функціонують дані ВТС переважно на базі використання спіл. сировини, елементів вироб. і ринк. інфраструктур. Прикладом таких ВТС у промисловості можуть бути поєднання вугіл. шахт, нафт. і газ. промислів, експлуатація родовищ з видобутку буд. матеріалів. У с. госп-ві ці ВТС зустрічаються у виробництві різнопрофіл. тварин. продукції кількома підприємствами, які мають однакові стійкі джерела забезпечення сировиною, електроенергією, водою. Формування і функціонування складних ВТС із переважанням вироб.-технол. зв’язків вертикал. типу відбувається на основі паралел. чи послідов. переробки сировини та взаємовигід. використанні відходів осн. виробництва (зв’язки комбінування), а також за рахунок подетал., предмет. і технол. вироб. кооперування. За спеціалізацією ВТС поділяють на гірничодобувні, паливно-енергетичні, металург., маш.-буд., хім., агропром., лісопром., буд. індустрії; на основі виробництва кінц. продукту — на монопродуктивні (орієнтуються на випуск одного кінц. виробу — вугіл. і нафтопромислові); субпродуктивні (випуск гол. продукції супроводжується виробництвом супутньої — маш.-буд., хім., лісопромислові ВТС, що виробляють товари нар. споживання); поліпродуктивні ВТС (зустрічаються найчастіше, оскільки виникають при комплекс. використанні природ. ресурсів і освоєності тер., включаючи сукупність складних ВТС — портові ВТС Причорномор’я і Приазов’я, гірничодобувні ВТС Донбасу і Придніпров’я, аграрно-пром. ВТС Полісся). За тер. поєднанням вироб-в ВТС поділяють на локальні (гірничодобувні ВТС одного міста, аграрно-пром. ВТС адм. р-ну), районні (металург., лісопром. ВТС екон. р-ну), міжрайонні (маш.-буд. ВТС провід. корпорацій світу). За галуз.-територ. принципом взаємодії виділяють 5 типів поєднання простих і складних систем. ВТС гірничо-металург. промисловості містять менші за масштабом вироб. діяльності і територ. дислокації ВТС: гірничо-добувної промисловості, чорної та кольорової металургії, виробництва рідкоземел. металів. Базою їх формування є великі поклади заліз. руди (в Україні — Придніпров’я, Криворіжжя, в Німеччині — Рур, в РФ — Курська магнітна аномалія), тяжіння до сировини. ВТС енергет. промисловості — ВТС палив. промисловості, галузей з виробництва електроенергії. Основа їх формування — поклади твердого (кам’яного і бурого вугілля, сланців), рідкого і газоподіб. (нафти і природ. газу) палива, уранових та ін. руд радіоактив. елементів для атом. енергетики; тяжіння до вод. ресурсів (виробництво гідроенергії) та споживача (теплова та атомна енергетика). ВТС перероб. промисловості з переважанням машинобудування і легкої промисловості, що тяжіють до праценадлишк. регіонів та споживачів їхньої продукції, властиві розвиненим регіонам України, Зх. Європи, Приозер. р-ну США. Іноді вони можуть формуватися у р-нах із переважанням сировин. фактора (важке машинобудування Донбасу, легка пром-сть Закавказзя, Середньої Азії), де поєднуються ВТС легкої промисловості та с. господарства. ВТС хім. промисловості використовують продукцію і формуються на базі нафтохім., газохім. та гірничохім. галузей і можуть тяжіти до споживачів. Сировинна база пов’язана з родовищами нафти і газу та гірничо-хім. сировини, тому р-ни концентрації даних ВТС на Україні знаходяться в Прикарпатті. ВТС галузей з переробки біол. сировини (аграрно-індустріал., лісопром. та рибопром.) тяжіють як до джерел сировини, так і до споживача.

Завантажити статтю