Розмір шрифту

A

Виробничо-територіальна система (ВТС)

ВИРОБНИ́ЧО-ТЕРИТОРІА́ЛЬНА СИСТЕ́МА (ВТС) — економічно доцільне по­єд­на­н­ня виробництв однієї чи кількох галузей економіки, що функціонують на основі економічної інтеграції виробничих процесів на певній території. Гол. їх ознака — роз­галужені, упорядковані вироб. звʼязки між окремими виробництвами, що є основою формува­н­ня виробничо-територіальних комплексів. У процесі істор. роз­витку продуктив. сил, при транс­формації су­спільно-екон. від­носин та становлен­ні ринк. умов господарюва­н­ня ВТС формують вироб.-територ. комплекси різних типів і мас­штабів. ВТС, яка змінюється за законами роз­витку і роз­міще­н­ня продуктив. сил та ринк. конкуренції, характеризується вироб. спеціалізацією, що формується при взаємовигідному кооперуван­ні і комбінуван­ні вироб-в. Вона складається з одинич. вироб-в, під­приємств вироб. та ринк. інфра­структури (головних, допоміжних та обслуговуючих). Одне або кілька гол. вироб-в (вугіл. шахти, металург. заводи) утворюють гол. центр (ядро) системи, що ви­значає особливості вироб. спеціалізації ВТС, її нар.-госп. значе­н­ня і функцію. Згідно із вироб. спеціалізацією виділяють прості (елементарні) і складні ВТС. Проста ВТС (одне під­приємство) — най­простіша за кількістю елементів і первин. формою територ. організації вироб. діяльності система, що формується при дотриман­ні умови територ. спеціальності вироб. від­носин і збігові комерц. інтересів. Осн. виробництво формує і ви­значає місце, роль і значе­н­ня простої ВТС у нар.-госп. територ. поділі праці, формує її центр, який обʼ­єд­нує по­стійними, системо­утворюючими вироб.-технол. звʼязками допоміжні та обслуговуючі виробництва. У промисловості прикладом простої ВТС є металург. завод, допоміж. виробництвами якого є рудовидобувні, збагачувал. під­приємства, коксохім. заводи, виробництва вогнетрив. матеріалів, а обслуговуючими — виробники електро­енергії, води, газу, транс­порт­ні під­приємства. У с. госп-ві прикладом простої ВТС є спеціалізов. під­приємство з від­годівлі великої рогатої худоби, де допоміж. є госп. під­приємства, що вирощують і виготовляють корми, орган. добрива, а обслуговуючими — по­стачальники електро­енергії, палива, води, банк. установи, агро­пром. біржі. Територ. від­даленість між гол. центром, допоміж. і обслуговуючими виробництвами простої ВТС у ринк. економіці формується на засадах комерц. вигоди їх взаєм. функціонува­н­ня. Складні ВТС зосереджують кілька гол. вироб-в або складаються з декількох простих ВТС. Їх систематизація і групува­н­ня проводяться за пере­важаючим типом вироб.-технол. звʼязків між під­приємствами і виробництвами системи. ВТС, що мають вироб.-технол. звʼязки пере­важно горизонтал. типу, характерні для територ. по­єд­нань однотип. вироб-в. Формуються і функціонують дані ВТС пере­важно на базі викори­ста­н­ня спіл. сировини, елементів вироб. і ринк. інфра­структур. Прикладом таких ВТС у промисловості можуть бути по­єд­на­н­ня вугіл. шахт, нафт. і газ. промислів, екс­плуатація родовищ з видобутку буд. матеріалів. У с. госп-ві ці ВТС зу­стрічаються у виробництві різно­профіл. тварин. продукції кількома під­приємствами, які мають однакові стійкі джерела забезпече­н­ня сировиною, електро­енергією, водою. Формува­н­ня і функціонува­н­ня складних ВТС із пере­важа­н­ням вироб.-технол. звʼязків вертикал. типу від­бувається на основі паралел. чи послідов. пере­робки сировини та взаємовигід. викори­стан­ні від­ходів осн. виробництва (звʼязки комбінува­н­ня), а також за рахунок подетал., предмет. і технол. вироб. кооперува­н­ня. За спеціалізацією ВТС поділяють на гірничодобувні, паливно-енергетичні, металург., маш.-буд., хім., агро­пром., лісо­пром., буд. індустрії; на основі виробництва кінц. продукту — на моно­продуктивні (орієнтуються на випуск одного кінц. виробу — вугіл. і нафто­промислові); суб­продуктивні (випуск гол. продукції су­проводжується виробництвом супутньої — маш.-буд., хім., лісо­промислові ВТС, що виробляють товари нар. спожива­н­ня); полі­продуктивні ВТС (зу­стрічаються найчастіше, оскільки виникають при комплекс. викори­стан­ні природ. ресурсів і освоєності тер., включаючи сукупність складних ВТС — портові ВТС Причорноморʼя і Приазовʼя, гірничодобувні ВТС Донбасу і Придні­провʼя, аграрно-пром. ВТС Поліс­ся). За тер. по­єд­на­н­ням вироб-в ВТС поділяють на локальні (гірничодобувні ВТС одного міста, аграрно-пром. ВТС адм. р-ну), ра­йон­ні (металург., лісо­пром. ВТС екон. р-ну), між­ра­йон­ні (маш.-буд. ВТС провід. корпорацій світу). За галуз.-територ. принципом взаємодії виділяють 5 типів по­єд­на­н­ня простих і складних систем. ВТС гірничо-металург. промисловості містять менші за мас­штабом вироб. діяльності і територ. дис­локації ВТС: гірничо-добувної промисловості, чорної та кольорової металургії, виробництва рідкоземел. металів. Базою їх формува­н­ня є великі поклади заліз. руди (в Україні — Придні­провʼя, Криворіж­жя, в Німеч­чині — Рур, в РФ — Курська магнітна аномалія), тяжі­н­ня до сировини. ВТС енергет. промисловості — ВТС палив. промисловості, галузей з виробництва електро­енергії. Основа їх формува­н­ня — поклади твердого (камʼяного і бурого вугі­л­ля, сланців), рідкого і газоподіб. (нафти і природ. газу) палива, уранових та ін. руд радіо­актив. елементів для атом. енергетики; тяжі­н­ня до вод. ресурсів (виробництво гідро­енергії) та споживача (теплова та атомна енергетика). ВТС пере­роб. промисловості з пере­важа­н­ням машинобудува­н­ня і легкої промисловості, що тяжіють до праценадлишк. регіонів та споживачів їхньої продукції, властиві роз­виненим регіонам України, Зх. Європи, Приозер. р-ну США. Іноді вони можуть формуватися у р-нах із пере­важа­н­ням сировин. фактора (важке машинобудува­н­ня Донбасу, легка пром-сть Закавказ­зя, Середньої Азії), де по­єд­нуються ВТС легкої промисловості та с. господарства. ВТС хім. промисловості використовують продукцію і формуються на базі нафтохім., газохім. та гірничохім. галузей і можуть тяжіти до споживачів. Сировин­на база повʼязана з родовищами нафти і газу та гірничо-хім. сировини, тому р-ни концентрації даних ВТС на Україні знаходяться в Прикарпат­ті. ВТС галузей з пере­робки біол. сировини (аграрно-індустріал., лісо­пром. та рибо­пром.) тяжіють як до джерел сировини, так і до споживача.

Л. Г. Чернюк, Т. В. Пепа

Додаткові відомості

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2005
Том ЕСУ:
4
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
34133
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
214
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 245
  • середня позиція у результатах пошуку: 4
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 4): 5.1% ★☆☆☆☆
Бібліографічний опис:

Виробничо-територіальна система (ВТС) / Л. Г. Чернюк, Т. В. Пепа // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-34133.

Vyrobnycho-terytorialna systema (VTS) / L. H. Cherniuk, T. V. Pepa // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2005. – Available at: https://esu.com.ua/article-34133.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору