Виробничо-територіальний крмплекс (ВТК)

Визначення і загальна характеристика

ВИРОБНИ́ЧО-ТЕРИТОРІА́ЛЬНИЙ КО́МПЛЕКС (ВТК)  — взаємооб­умовлене і взаємоповʼязане по­єд­на­н­ня під­приємств різних галузей на конкретній території, що має господарську спеціалізацію і характеризується певним рівнем економічної цілісності та комплексності. ВТК як форма територ. організації продуктив. сил — пере­хід від одинич. до систем. роз­міще­н­ня під­приємств. Він являє собою по­єд­на­н­ня територ. поділу та інтеграції праці. На поч. становле­н­ня СРСР як держави і роз­витку процесу планува­н­ня стало очевидним, що зав­да­н­ня під­вище­н­ня ефективності сусп. виробництва не можна вирішити лише шляхом удосконале­н­ня планува­н­ня. Для цього необхідно за­проваджувати про­гресивні форми організації виробництва, зокрема і територіальну. У 20–30-х рр. у результаті здійсне­н­ня теор. узагальнень на основі практ. робіт над планом ГОЕЛРО, схемами екон. і адм. поділу країни, першим пʼятиріч. планом сформувались і зна­йшли практичне втіле­н­ня базові положе­н­ня організації процесу формува­н­ня продуктив. сил у межах окремих регіонів: значе­н­ня вироб. принципу при формуван­ні окремих елементів територ. структури держави; вимога чіткого ви­значе­н­ня черговості роз­витку і місця у територ. поділі праці; чітка спеціалізація; пропорц. роз­виток; комплексне викори­ста­н­ня ресурсів і встановле­н­ня рац. зовн. і внутр. звʼязків регіонів. Ви­значе­н­ня виробництва, спеціалізації та взаємозвʼязку елементів під час утворе­н­ня територ. таксономіч. одиниць стало основою специфіч. форми організації продуктив. сил — ВТК, або територіально-виробничих комплексів (ТВК). Така форма просторової організації продуктив. сил стала основою адм.-територ. поділу і екон. ра­йонува­н­ня держави. Від серед. 50-х рр. ви­значились регіонал. про­блеми, зумовлені мас­штаб. залуче­н­ням до госп. обороту значних джерел сировини з метою створе­н­ня заг.-держ. баз нафт., газ. та електро­енергет. галузей промисловості. Традиц. форми галуз. і територ. планува­н­ня та упр. у процесі виріше­н­ня даних про­блем виявились неефективними, що викликало потребу у нових формах організації продуктив. сил, однією з яких стали про­грамно-цільові ВТК заг.-союз. значе­н­ня (зокрема Запоріз. ВТК, що по­єд­нував під­приємства гідро­електро­енергетики та чорної і кольорової металургії). Поряд із ВТК ви­значались також групи під­приємств, роз­таш. на даній території. Паралельно з удосконале­н­ням практики планува­н­ня роз­витку, роз­міще­н­ня та просторової організації продуктив. сил від­бувалась консолідація ідей і формува­н­ня теорії ТВК, обʼєктом дослідж. якої стали територ.-вироб. сполуче­н­ня як форма простор. організації продуктив. сил. За ступенем агрегованості галузі на сучас. етапі виділяють маш.-буд., металург., паливно-енергет., транс­порт. комплекси, за охопле­н­ням тер. — заг.-держ., між­регіон., обл., рай. комплекси. АПК є між­галуз видом ТВК, які виникли у процесі між­галуз. кооперації та інтеграції і є продуктом тісного взаємозвʼязку під­приємств різних галузей економіки. Важливими між­галуз. ТВК є паливно-енергет. комплекс та комплекс з виробництва товарів нар. спожива­н­ня. Ви­значе­н­ня між­галуз. комплексів має велике значе­н­ня для практики планува­н­ня тер. та упр. ними, оскільки функціонува­н­ня кожного між­галуз. комплексу спрямовано на виріше­н­ня регіон. зав­дань. Між­галуз. територ. комплекси забезпечують стабільність роз­витку даного регіону, його вироб. і соц. сфер, ви­значають стан ринку праці та комплексне викори­ста­н­ня місц. ресурсів. Окремим видом ТВК ви­ступають ареал. вироб. комплекси, які виділяються тоді, коли місце­знаходже­н­ня під­приємств не обмежується рамками окремого регіону і не спів­падає з межею адм.-територ. одиниці. Найчастіше основою для ви­значе­н­ня ареал. вироб. комплексу стає тісна привʼязка до роз­міще­н­ня певного виду ресурсів (рекреац., енергет., лісових тощо). Гол. ознака у ви­значен­ні ТВК — територіальна, тому до нього входять всі під­приємства, роз­таш. на даній території. Гол. ознакою у ви­значен­ні територ.-вироб. системи є прямі вироб. звʼязки під­приємств, внаслідок чого до неї входить, як правило, лише частина вироб-в, роз­таш. на даній території. Серед ві­домих вчених з ви­вче­н­ня про­блем ВТК в Україні — П. Борщевський, І. Горленко, С. Дорогунцов, Л. Мармуль, М. Паламарчук, М. Пістун, Л. Чернюк.

Л. Г. Чернюк, О. В. Горська

Завантажити статтю