Висоцький Сергій Олександрович
ВИСО́ЦЬКИЙ Сергій Олександрович (15. 07. 1923, Полтава — 19. 12. 1998, Київ) — історик, археолог. Доктор історичних наук (1979). Державна премія УРСР (1983). Премія ім. Д. Мануїльського АН УРСР (1979). Закін. Київський університет (1956). У 1956–67 — науковий співробітник, вчений секр., завідувач відділу фондів Держ. архіт.-істор. заповідника «Софійський музей»; 1967–92 — в Інституті археології АНУ (Київ): 1981–85 — завідувач відділу археології Києва, від 1985 — консультант. Брав участь у археол. розкопках пн. вежі Софійського собору (1960–61), дослідив руїни Золотих воріт у Києві та розробив проект їх відбудови (1970–73). Дослідив понад 400 графіті 11–17 ст. у Софійському соборі, Михайлівській церкві Видубицького монастиря, Кирилівській церкві, що містять цінні відомості про істор. події, мову давніх киян, походження і розвиток писемності. У монографії «Светские фрески Софийского собора в Киеве» (К., 1989) атрибутував зображення княгині Ольги та Костянтина Багрянородного, ктитор. композицію.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Генуезька фортеця в Судаку. К., 1968; Золоті ворота // Наука і суспільство. 1976. № 9; Средневековые надписи Софии Киевской: По мат. граффити ХІ–ХVІІ вв. К., 1976; Про що розповіли давні стіни. К., 1978; Киевские граффити ХІ–ХVІІ вв. К., 1985; Княгиня Ольга і Анна Ярославна — славні жінки Київської Русі. К., 1991; Київська писемна школа Х–ХІІ ст.: До історії української писемності. Л.; К.; Нью-Йорк, 1998; Золоті ворота в Києві/ Пер. з рос. К., 2000.
Рекомендована література
- Мезенцева Г. Дослідники археології України. Чг., 1997;
- Пам’яті С. О. Висоцького // Археологія. 1999. № 1.