ВИСО́ЦЬКИЙ Сергій Олександрович (15. 07. 1923, Полтава — 19. 12. 1998, Київ) — історик, археолог. Доктор історичних наук (1979). Державна премія УРСР (1983). Премія ім. Д. Мануїльського АН УРСР (1979). Закін. Київський університет (1956). У 1956–67 — науковий спів­робітник, вчений секр., завідувач від­ділу фондів Держ. архіт.-істор. заповід­ника «Софійський музей»; 1967–92 — в Ін­ституті археології АНУ (Київ): 1981–85 — завідувач від­ділу археології Києва, від 1985 — консультант. Брав участь у археол. роз­копках пн. вежі Софійського собору (1960–61), дослідив руїни Золотих воріт у Києві та роз­робив проект їх від­будови (1970–73). Дослідив понад 400 графіті 11–17 ст. у Софійському соборі, Михайлівській церкві Видубицького монастиря, Кирилівській церкві, що містять цінні ві­домості про істор. події, мову давніх киян, походже­н­ня і роз­виток писемності. У моно­графії «Светские фрески Софийского собора в Киеве» (К., 1989) атрибутував зображе­н­ня княгині Ольги та Костянтина Багрянородного, ктитор. композицію.