Вихристенко Василь Іванович

ВИХРИСТЕ́НКО Василь Іванович (28. 08. 1935, с. Новоолександрівка Великомихайлів. р-ну Одес. обл. — 10. 05. 2016, Одеса) — письменник, перекладач. Член НСПУ (1997). Літ. премія ім. К. Паустовського (2000). Закін. Миколаїв. військ.-мор. авіац. училище (1956), Львів. вище військ.-політ. училище (1972). Від 1956 — на Пн. флоті: 1956–68 — офіцер, льотчик ВПС, 1969–86 — нач. розвідки 5-го мор. ракетонос. авіац. об’єднання. Автор зб. віршів «Я видел солнце» (1964), «Арктика под крылом» (1970), «Звезды в полдень» (1986; усі — Мурманськ), «Крылья над полем» (О., 1990), «На круги своя» (О., 1996); кн. оповідань «Небо в звездах» (1969); повістей «Еще не скоро 45-й» (1975), «Ахтунг, Лагутин» (заборонена КДБ, тираж знищено, 1975; усі — Мурманськ); кн. «Эхо серебряного века» (1999), «Спецслужби в геноциді України» (2002), кн. перекладів «Сквозь время» (2003), «Крыло в крыло» (2004; усі — Одеса). Перекладав російською мовою твори Т. Шевченка, Лесі Українки, В. Сосюри, Л. Костенко, Є. Плужника, Є. Маланюка, Б. Лепкого, Олександра Олеся, а також із франц. та ісп. мов. Автор статей з історії та етнографії, літ.-крит. есе, зокрема про Соловец. трагедію укр. інтелігенції («Там, де полягли вони за волю» // «Думська площа», 1998, 13 трав.), голодомор 1946–47 («Раби землі» // «Одес. вісті», 1999, 30 груд.), істор. і археол. розвідки Б. Мозолевського («Вітер скіфського степу» // «Літ. Одеса», 2001, № 1–2) та ін.

Завантажити статтю