Вишинський Аркадій Данилович
ВИШИ́НСЬКИЙ Аркадій Данилович (15. 09. 1914, м. Балта, нині Одес. обл. — 02. 12. 1998, м. Кременчук Полтав. обл.) — архітектор, живописець і графік. Батько І. Вишинського. Закін. Київ. інж.-буд. інститут (1939). Працював в архіт. майстернях Києва. Під час 2-ї світової війни потрапив у полон. 1941–45 перебував у фашист. концтаборі Гаммельбурґ. Від 1945 — керівник архіт. майстерні Київ. інституту «Гіпросільбуд». 1949 заарешт. органами НКВС. За звинуваченням у причетності до Рос. труд. нар. партії засудж. на 25 р. ув’язнення. 1949–56 перебував у таборах «Шарага» (Моск. обл.), 1954–56 — в Інті Комі АРСР. Працював пом. арх. М. Мержанова, з яким спроектував санаторій НКВС ім. Ф. Дзержинського (нині «Росія») в Сочі, готель для РМ у Москві (обидва — 1950–53). В Інті обіймав посаду гол. арх. (за його проектами збудовано значну кількість споруд). Розробив спец. планув. прийоми для Півночі. Реабіліт. 1956. Від 1963 — у Воркуті (РФ). Гол. архітектор проект. інституту «Печорпроект» (Воркута), згодом Сіверськодонецька (нині Луган. обл.). Розробив ген. план забудови міста, затв. 1967. Від кін. 60-х рр. мешкав у м. Кременчук (Полтав. обл.), де працював у проект. відділі Полтав. філії інституту «Укрдержбудпроект». Від 1974 — на пенсії. Персон. виставка — у Кременчуці (1994). За проектами В. збудовано у Кременчуці: Палаци культури об’єдн. «Шляхмашина» (1970), ім. Г. Петровського (1972), реконструйовано будинок істор.-краєзнав. музею (1971), здійснено проектування кількох мікрорайонів.
Рекомендована література
- Гришко Л. В. Біль з роками не затих // Кремінь. Кременчук, 1994, 20 лип.;
- Синельова Л. Не все терни. Був і зоряний час // Вісн. Кременчука. 1996, 10 груд.