Вишневський Анатолій Володимирович

ВИШНЕ́ВСЬКИЙ Анатолій Володимирович (25. 10. 1952, Київ) — кінорежисер. Член НСКінУ (1988). Заслужений діяч мистецтв України (1997). Орден «За заслуги» 3-го (2006) та 2-го (2017) ступ. Закін. Київ. інститути культури (1978) та журналіст. майстерності (1984). Від 1969 — на Нац. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка. 2-й реж. фільмів «Ярослав Мудрий» (1981, 2 серії), «Бухта смерті», «Вбити шакала» (обидва — 1991), «Стамбульський транзит» (1993; усі — реж. Г. Кохан); «Паризька драма», «Карастоянови» (т/ф, 4 серії; обидва — 1983, реж. М. Мащенко); «Які ж були ми молоді» (1985), «Розпад» (1989; обидва — реж. М. Бєліков); «Бережи мене, мій талісмане» (1986), «Філер» (1987), «Два місяці, три сонця» (1998; усі — реж. Р. Балаян); «Самотня жінка бажає познайомитись…» (1986), «Автопортрет невідомого» (1988), «Під дахами великого міста» (2001, т/ф, 10 серій), «Право на захист» (2002, т/ф, 12 серій; усі — реж. В. Криштофович); «Чорна яма» (1987, реж. А. Матешко); «Каїн» (1992, реж. В. Дяченко); «Зів’яла сакура в моєму саду, ти знову проходиш повз мене» (1993, реж. О. Чорний); «Викуп» (1994), «Небо в горошину» (2003, т/ф, 8 серій; обидва — реж. В. Балкашинов); «Після війни» (1999, реж. А. Яхніс); «Україна. Третій шанс» (1999, т/ф, 10 серій, реж. І. Борисюк); «Слідом перевертня» (2000), «Лялька» (2002, т/ф, 12 серій; обидва — реж. В. Попков); «Літній дощ» (2001, реж. О. Атанесян) та ін.

Завантажити статтю