Військовий округ
ВІЙСЬКО́ВИЙ О́КРУГ — загальновійськове територіальне оперативне або стратегічне об’єднання Воєнної організації держави. Гол. завдання В. о. — підтримання у боєготовому і боєздатному стані, а також оперативне розгортання і можливе застосування військ. угруповань у загрозливий період або з початком зброй. конфлікту. В. о. виконує функції оператив., тилового і тех. забезпечення; проводить цілеспрямовану оперативну і бойову підготовку штабів і військ з урахуванням військ.-політ., фіз.-геогр., соц.-екон., реліг.-етніч. та ін. особливостей тер. його розміщення. На В. о. покладаються також завдання підготовки і переведення з мирного на воєн. стан населення, адм.-територ. одиниць, об’єктів нац. економіки різних форм власності, установ та закладів науки і культури.
У Рос. імперії В. о. запроваджені військ. реформою 60– 70-х р. 19 ст. На території України створ. два В. о. — Київ. та Одес., які охоплювали всі 8 укр. губерній. Такий військ.-територ. поділ залишався незмінним до осені 1918, коли гетьман П. Скоропадський, формуючи укр. армію, прийняв рішення про створення Волин., Одес., Чернів., Полтав. та Катеринослав. В. о. У свою чергу більшовики у січні 1919 утворили Харків., березні — Київ., квітні — Одес. В. о. У серпні 1919 Київ. і Одес. В. о. були розформовані. 1920 відновлений Київ. В. о., який разом із Харків. 1922 об’єднано в Укр. В. о. (проіснував до 1935, після чого знову розділився на Київ. і Харків. В. о., які проіснували до поч. 2-ї світової війни). 1939 відновлений Одес. В. о., з початком визволення тер. України від нім. військ у вересні 1943 — Харків. В. о. (у червні 1946 розформов.). У жовтні 1943 сформов. Київ., у березні 1945 — Одес., у липні 1945 — Прикарпат. В. о. Зі створенням ЗС України 6 грудня 1992 Київ. В. о. був розформований. З прийняттям Держ. програми будівництва і розвитку ЗС України в 1997 Прикарпат. і Одес. В. о. перетворені у Зх. і Пд. оперативні командування.