ВІЛ-ІНФЕ́КЦІЯ — інфекційний процес, спричинений вірусом імунодефіциту людини, що пере­дається статевим і парентеральним шляхами й характеризується багаторічним носійством. Уражаючи Т-лімфоцити, що є важливою складовою клітин. імунітету, спричиняє СНІД. ВІЛ від­крили у 1983 Л. Монтаньє (Франція) і Р. Галло (США). Він належить до родини ретровірусів, характеризується великою антиген. мінливістю (вже ві­домо 5 антиген. типів), дуже чутливий до на­гріва­н­ня (при т-рі +56 °С гине за проміжок до 30 хв, а при +100 °С — від­разу). На нього згубно діють ефір, ацетон, 70-від­сотковий етиловий спирт, роз­чин (0,2 %) гіпохлориту натрію та ін. дезінфекц. роз­чини. У світі зареєстровано бл. 40-а млн ВІЛ-інфікованих, в Україні — понад 80 тис., однак реальний рівень інфікува­н­ня населе­н­ня значно вищий і продовжує зро­стати. До груп ризику інфікува­н­ня належать: інʼєктовані наркомани, гомо- і бісексуалісти, повії та ін. особи, котрі ведуть без­ладне статеве життя, реципієнти крові, препаратів з неї, органів і сперми особи, хворої на венеричні захворюва­н­ня, а також діти, матері яких є носіями ВІЛ. Інкубац. період — від 2-х тижнів до 10-ти р. і більше. Основні ознаки СНІДу: гарячка з виділе­н­ням поту; пронос, зменше­н­ня маси тіла; збільше­н­ня лімфовузлів; кашель і задишка; гнійно-запал. процеси шкіри; облисі­н­ня; грибкове ураже­н­ня слизової оболонки ротоглотки і стравоходу; рецидиви герпесу; сепсис; саркома Капоші. Діа­гноз під­тверджують виявле­н­ням антитіл до ВІЛ. Для лікува­н­ня за­стосовують препарати, які пригнічують власні ферменти вірусу (азидотимідин, ламівудин, індинавір та ін.), однак вони малоефективні. Важливо вчасно при­значити терапію інфекц. захворювань і ново­утворень, поява яких зумовлена зниже­н­ням захисних сил організму. Хворі потребують також психосоц. допомоги. Профілактичні заходи: правильне статеве вихова­н­ня, боротьба з пошире­н­ням наркоманії, якісне обстеже­н­ня донорів на ВІЛ, за­провадже­н­ня разових шприців і систем для введе­н­ня ліків, контроль за якістю стерилізації мед. інструментів. Мед. персонал повинен користуватися індивід. засобами захисту (спец­одяг, рукавиці та ін.). Для специфіч. профілактики за кордоном створено вакцини, які потребують подальшого ви­пробува­н­ня та вдосконале­н­ня. В Україні роз­роблено Нац. про­граму профілактики СНІДу. Прийнято Закон України «Про запобіга­н­ня захворюва­н­ня на СНІД і соціальний захист населе­н­ня» (1991). Ко­ординаційну роботу здійснює Укр. центр з профілактики та боротьби зі СНІДом.