ВІНЕ́ЦЬКИЙ Валентин Львович (12. 09. 1932, Харків — 13. 03. 1989, Київ) — фізик-теоретик. Чоловік Г. Холодар. Доктор фізико-математичних наук (1970), професор (1986). Держ. премії УРСР (1983) і СРСР (1988). Закін. Київський університет (1954). У 1954–60 — лектор Київ. планетарію; від 1960 — в Ін­ституті фізики АН УРСР: ст. н. с. (1965–84), зав. лаб. (від 1984). Наукові дослідже­н­ня: теорія електрон. процесів у напів­провід­никах, радіац. фізика напів­провід­ників; динамічна голо­графія. Довів існува­н­ня біполяронів у кри­сталах з іон­ним звʼязком і про­аналізував їх роль в електр. і оптич. властивостях низки кри­сталів; дав уявле­н­ня про «екситони з поляронів», про рівновагову самокомпенсацію і власнодефектну провід­ність у напів­провід­никах; описав новий механізм утворе­н­ня і пере­будови дефектів за участі носія струму; пояснив низькочастотні колива­н­ня фото- і гамма-струму, зумовлені джоулевим теплом, існува­н­ня позитив. температур. коефіцієнтів опору та енергет. порогу утворе­н­ня кластерів радіац. дефектів.