Вінтоняк Олекса Максимович
Визначення і загальна характеристика
ВІНТОНЯ́К Олекса Максимович (20. 01. 1915, с. Струпків, нині Коломийського р-ну Івано-Франківської обл. — 06. 02. 2011, м. Мюнхен, Німеччина) — історик. Член УВАН (1947), НТШ (1988). Закінчив польську гімназію, навчався у греко-католицькій семінарії (1938–39) у Станіславі (нині Івано-Франківськ). Вчителював. За належність до ОУН 1941–45 ув’язнений у німецьких концтаборах. Від 1945 мешкав у Мюнхені. 1946–50 навчався в УВУ (доктор. дисертація «Німецькі подорожники про Україну в другій половині ХVІІІ століття»), 1965–95 викладав у ньому. Заснував видавництво «Дніпрова Хвиля» (1953). У наукових працях аналізував першоджерела, зокрема відомості, що залишили іноземні мандрівники про Україну, досліджував біографії та наукову спадщину українських істориків. Написав спогади «Від Струпкова до Мюнхену» // «Альманах Станіславів. землі», т. 1, Нью-Йорк; Мюнхен, 1975. Член Ліги українських політ. в’язнів (1946), Центр. представництва української еміграції в Німеччині (1950), Християн.-робітн. руху (1970).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Київ 1770-х років в описі академіка Й. А. Ґюльденштедта // УВАН: Наук. зб. на пошану проф. О. Оглоблина. Нью-Йорк, 1977; Церкви та монастирі в Україні у 18 ст. в описі академік Й. А. Ґюльденштедта // Зб. на пошану проф. В. Яніва. Мюнхен, 1983; Im Gedenken an Borys Dmytrovyč Krupnyćkyj zum 30. Todestag // Jahrbuch der Ukrainekunde. München, 1986; Про Авшвіц і як загинув Василь Бандера // В боротьбі за укр. державу. Вінніпеґ, 1990; Україна в описах західноєвропейських подорожників другої половини 18-го століття. Л.; Мюнхен, 1995.