Вінценз Станіслав
ВІ́НЦЕНЗ Станіслав (Vincenz Stanisław; 30. 11. 1888, с. Слобода Рунґуська, нині Слобода Коломий. р-ну Івано-Фр. обл. — 28. 01. 1971, м. Лозанна, Швейцарія) — польський письменник, етнограф. Батько А. де Вінценза. Доктор філософії (1914). Навч. у Коломий. (1898–1904, 1906), Стрий. (1905) г-зіях, Львів. (1906) та Віден. (1907–11) університетах. Учасник 1-ї світової війни. Доброволець Війська Польського (1919–22). У міжвоєн. період брав активну участь у діяльності ПЕН-клубу, відповідав за зарубіжні зв’язки. 1940 виїхав до Угорщини, співпрацював у ж. «Tygodnik Polski». Від 1947 — у Франції, співпрацював у ж. «Kultura» в Парижі. Оселившись у Лозанні (1964), заснував осередок, що об’єднав людей різних національностей і поглядів, зацікавлених культурою Карпат. регіону. В. є автором епіч. тетралогії «Na wysokiej połoninie. Оbrazy, dumy i gawędy z Wierchowiny Huculskiej» (Warszawa, 1936; 1970; 1974; 1979; у Нью-Йорку 1955 видано перекл. англ. 1-го т.; 1969–71 — укр. в ж. «Жовтень» у Львові). В есеїстиці В. створив власний стиль, де оповідь сповнена відхилень від теми, що розростаються в широку істор.-етногр. панораму. Чільною ознакою всієї творчості В., — яку доповнюють, зокрема, кн. есе «Po stronie pamięci» (1965), «Z perspektywy podróży» (1979), «Po stronie dialogu» (1983), мемуари «Dialogi z Sowietami» (1966), — є концепція діалогу людей, часів, культур.
Рекомендована література
- Прокопів І. Іван Франко і Станіслав Вінценз // НТЕ. 1968. № 3;
- Полєк В. Зачарований Гуцульщиною // Жовтень. 1968. № 11;
- Його ж. Вінценз Станіслав // Архіви України. 1970. № 6;
- Studia o Stanisławie Vincenzie. Lublin, 1994;
- Świat Vincenza: studia o życiu i twórczości Stanisława Vincenza. Wrocław, 1992;
- W. Pohrebennyk. Tworczist’ Stanisława Vincenza na Ukrajini // Krakowskie Zeszyty Ukrainoznawcze. 1992–93. T. 1/2;
- Васильчук М. Вшанували Станіслава Вінценза // ЛУ. 2002, 4 лип.