«ВІ́РА І РО́ЗУМ» — перший богословсько-філософський часопис Російської імперії. Виходив від 1884 до серпня 1917 при Харків. духов. семінарії. Щорічно видавалися 24 номери часопису, від 1916 — 12, 1917 — 6 номерів. Засн. — архі­єпис­коп Харківський та Охтирський Амвросій (О. Ключарьов). Ред. — І. Кратиров, О. Мартинов (1893–94), І. Знаменський (від 1894), К. Істомін (1899– 1906), О. Юшков (1906–16), П. Красін (1916–17). Додатки часопису: «Листок для Харьковской епархіи» (1884–1903), «Известия по Харьковской епархіи» (1904–16), «Пастырь и паства» (від жовтня 1915). Із часописом спів­працювали: В. Кудрявцев-Платонов, Є. Амфітеатров, О. Бєляєв, С. Глаголєв, І. Корсунський, П. Ліницький, М. Барсов, В. Снєгірьов, Т. Буткевич, В. Добротворський, М. Стелецький, Ф. Зеленогорський, В. Надлєр, М. Остроумов, О. Шилтов, Г. Струве та ін. Друкувалися стат­ті з про­блем богословʼя та філософії: онтології, гносеології, логіки, філос. релігії, соц., морал. філософії, культурології, естетики, взаємин віри і ро­зуму, науки і релігії, філос. питань природо­знавства, соціології, історії світ. філософії. Висвітлювалися стан роз­витку філософії в Києво-Могилян. та Київ. і Моск. духов. академіях, творчість Ф. Прокоповича, Г. Сковороди, П. Юркевича, словʼянофілів та ін.; заг.-богослов. про­блеми (природне богопі­зна­н­ня, джерела догматики, сутність і походже­н­ня релігії); історія Старого й Нового Заповітів; нариси з вітчизн. та зх. церк. історії; біогр. матеріали про церк. діячів. Важл. напрямом були полем. стат­ті, спрямов. проти католицизму, проте­стантизму, сектантства, толстовства, соц. вчень, сх. релігій, позавіро­сповід. містики (окультизму, спіритизму, теософії). Ви­да­н­ня журналу від­новлено 2000 у Харкові під на­звою «Віра і Розум». Серед авторів — теологи, філософи, історики, релігіє­знавці, культурологи, соціологи.