Вірогідність

ВІРОГІ́ДНІСТЬ — слово, з допомогою якого у звичайній мові особа висловлює свою пере­конаність, що певний стан речей був, є чи буде саме таким, а не іншим. Міру пере­конаності пере­важно висловлюють прислівниками «найбільш», «дуже», «мало» («дуже вірогідно», «мало вірогідно»). Пере­конаність (віра), незалежно від її джерел, є субʼєктив. станом особи, яка оцінює певне твердже­н­ня як гідне віри. Найменший ступінь віри в істин­ність твердже­н­ня в укр. мові висловлюють словом «правдоподібність» (лат. — verisimilitudo, нім. — Wahrscheinlichkeit, англ. — truthlikeness), найвищу — словом «достовірність». Оскільки слово «В.» допускає певні ступені віри, то у звичай. мові, а також у мові філософії можлива синонімія слів «В.» та «ймовірність», особливо коли йдеться про можливість певної події (як, напр., у фразі: «Вірогідно, я зустріну свого друга на цій вечірці»). Різниця у викори­стан­ні цих слів полягає у тому, що слово «ймовірність» (лат. — probabilitas) набуло статусу терміна (див. Ймовірностей теорія). У логіч. та матем. теоріях (на противагу субʼєктив. пере­конаності, повʼязаній зі словом «В.») установлюються загально­значущі (обʼєктивні) критерії, на основі яких оцінюють ступінь можливості певної події чи стану речей (напр., ґрунтуючись на емпірич. статист. даних).

Завантажити статтю