Вірогідність
ВІРОГІ́ДНІСТЬ — слово, з допомогою якого у звичайній мові особа висловлює свою переконаність, що певний стан речей був, є чи буде саме таким, а не іншим. Міру переконаності переважно висловлюють прислівниками «найбільш», «дуже», «мало» («дуже вірогідно», «мало вірогідно»). Переконаність (віра), незалежно від її джерел, є суб’єктив. станом особи, яка оцінює певне твердження як гідне віри. Найменший ступінь віри в істинність твердження в укр. мові висловлюють словом «правдоподібність» (лат. — verisimilitudo, нім. — Wahrscheinlichkeit, англ. — truthlikeness), найвищу — словом «достовірність». Оскільки слово «В.» допускає певні ступені віри, то у звичай. мові, а також у мові філософії можлива синонімія слів «В.» та «ймовірність», особливо коли йдеться про можливість певної події (як, напр., у фразі: «Вірогідно, я зустріну свого друга на цій вечірці»). Різниця у використанні цих слів полягає у тому, що слово «ймовірність» (лат. — probabilitas) набуло статусу терміна (див. Ймовірностей теорія). У логіч. та матем. теоріях (на противагу суб’єктив. переконаності, пов’язаній зі словом «В.») установлюються загальнозначущі (об’єктивні) критерії, на основі яких оцінюють ступінь можливості певної події чи стану речей (напр., ґрунтуючись на емпірич. статист. даних).