Вірогідність
ВІРОГІ́ДНІСТЬ — слово, за допомогою якого у звичайній мові особа висловлює свою переконаність, що певний стан речей був, є чи буде саме таким, а не іншим. Міру переконаності переважно висловлюють прислівниками «найбільш», «дуже», «мало» («дуже вірогідно», «мало вірогідно»). Переконаність (віра), незалежно від її джерел, є субʼєктивним станом особи, яка оцінює певне твердження як гідне віри. Найменший ступінь віри в істинність твердження в українській мові висловлюють словом «правдоподібність» (лат. — verisimilitudo, нім. — Wahrscheinlichkeit, англ. — truthlikeness), найвищу — словом «достовірність».
Оскільки слово «вірогідність» допускає певні ступені віри, то у звичайній мові, а також у мові філософії можлива синонімія слів «вірогідність» та «ймовірність», особливо коли йдеться про можливість певної події (як, напр., у фразі: «Вірогідно, я зустріну свого друга на цій вечірці»). Різниця у використанні цих слів полягає у тому, що слово «ймовірність» (лат. — probabilitas) набуло статусу терміна (див. Ймовірностей теорія). У логічних та математичних теоріях (на противагу субʼєктивній переконаності, повʼязаній зі словом «вірогідність») оперують загальнозначущими (обʼєктивними) критеріями, на основі яких оцінюють ступінь можливості певної події чи стану речей (напр., ґрунтуючись на емпіричних статистичних даних). У таких умовах і вживають термін «імовірність», а не «вірогідність».
Див. також Достовірність, вірогідність.