ВІ́РЧЕНКО Ніна Опанасівна (05. 05. 1930, с. Завадівка, нині Корсунь-Шевченківського р-ну Черкаської обл.) — математик. Дружина Р. Доценка. Доктор фізико-математичних наук (1988), професор (1990). Член НТШ (1993). На­вчалася у Київському університеті (1946–48, 1956–61). У 1948 засуджена на 10 років увʼязне­н­ня за звинуваче­н­ням в українському націоналізмі, покара­н­ня від­бувала у таборах Східного Сибіру, звільнена 1954 за амністією. Учителювала (1954–56); від 1961 викладала у Київському університеті, 1973 звільнена із політичних мотивів. Від 1974 працює у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний ін­ститут»: від 1989 — професор кафедри вищої математики № 1 (нині кафедра математичного аналізу та теорії ймовірностей). Наукові дослідже­н­ня: теорія змішаних кра­йових задач, узагальне­н­ня аналітичних функцій, інтегральні рівня­н­ня та пере­творе­н­ня, сингулярні диференціальні рівня­н­ня з частин­ними похідними, спеціальні функції, історія та методика математики. Роз­вʼязала нові типи парних (потрійних) інтегральних рівнянь зі спеціальними функціями, за­провадила τ-узагальнені гіпергеометричні функції, інтегральні пере­творе­н­ня з ними. Низку досліджень присвятила історії математики, зокрема ре­пресованим творцям математичної науки (М. Кравчук та ін.): «Корифей української математики» (зб. «Аксіоми для нащадків», Л., 1992) тощо. В упорядкуван­ні В. і з її перед­мовами ви­йшли книги М. Кравчука «Науково-популярні праці» (2000), «Ви­брані математичні праці» (2002; обидві — Київ), «Роз­виток математичних ідей Михайла Кравчука» (К.; Нью-Йорк, 2004). Уклала збірники «Математика в афоризмах, цитатах і висловлюва­н­нях» (К., 1964; рос. — К., 1983; япон. — Токіо, 1989, 1995), «Афористически о математике и математиках» (К., 1997), «О математике и математиках» (К., 1998). Голова Науково-методичної ради Всеукраїнського товариства політвʼязнів та ре­пресованих (1998), авторка низки мемуарних нарисів про колишніх політвʼязнів та свій жит­тєвий досвід: «Жива героїня України (Ірина Сеник)» (зб. «Не­скорена берегиня: Жертви московсько-комуністичного терору», Торонто; Львів, 2002), «Легендарна ігуменя Йосифа (Олена Вітер)» (г. «Наша віра», 2002, № 12), «Я донька свого народу» (зб. «Усна жіноча історія. Поверне­н­ня», К., 2003), «... І осквернить не дам нікому твоє імʼя» (зб. «Тарас Шевченко в моєму житті», К., 2004). Організаторка між­народних наукових конференцій імені академіка М. Кравчука (від 1992).