Вітковський Олександр Савич

Визначення і загальна характеристика

ВІТКО́ВСЬКИЙ Олександр Савич (06. 02. 1886, м. Ямпіль Подільської губ., нині Вінн. обл. — після 1945, СРСР) — громадський діяч у Харбіні (Маньчжурія). Закін. буд. відділ. Томського технол. інституту (1912). Працював на Сх.-Китай., а згодом — Уссурій. залізницях (1912–14). У 1915–17 після закінчення школи прапорщиків у Києві перебував на Пд.-Зх. та Румун. фронтах у складі залізнич. військ, нагороджений двома бойовими орденами. Від 1919 — на службі в Поділ. військ. інж. упр. Армії УНР. Від 1920 — керівник Польового упр. залізниць України. 1920–32 — на еміграції у Польщі, де займався приват. буд. підрядами та працював на буд-ві залізниці. 1932–36 — у Шанхаї (Китай), де працював кер. деревооброб. заводу, від 1933 — чл. управи Шанхай. укр. громади. 1936 приїхав до Харбіна, де одержав контракти на будівництво, згодом став власником буд. фірми. Був одним з ініціаторів створення у Харбіні товариства «Прометей». Підтримував контакти з укр. еміграцією в Європі, прихильно ставився до екзильного уряду УНР, листувався з президентом УНР А. Лівицьким. 1940 і 1943–45 — голова Укр. нац. колонії у Харбіні. Заарешт. 1945 після окупації Маньчжурії рад. військами та вивезений до СРСР, де, ймовірно, загинув у сталінських таборах.

Завантажити статтю