Кордієрит

КОРДІЄРИ́Т – мінерал класу силікатів. Мета­силікат магнію та алюмінію кільцевої будови. Формула: Mg₂Al₃[AlSi₅O₁₈]. Містить (%): MgO – 13,68; Al₃О₃ – 34,96; SiO₂ – 51,36. Домішки: FeO, CaO, Na₂O. Сингонія ромбічна. Густина 2,57–2,66, твердість 7–7,5. Безбарвний, синій; блиск скляний; злам раковистий. Крихкий. Породотвір. мінерал кордієрит. ґнейсів і сланців. Характерний для порід з надлишком алюмінію та малим вмістом лугів і кальцію. Іноді пов’язаний з пегматит. утво­­реннями. Знаходиться також у магматич. породах (андезитах). Розрізняють: К. бериліїстий (міс­­тить до 1,94 % ВеО); К. водний (змінений К.); К. залізистий (міс­­тить до 15,5 % FeO); К.-пініт (змінений К.); α-К. (К.); β-К. (штучна низькотемпературна поліморфна модифікація К., син­­тезована за гідротермал. умов); γ-К. (індіаліт – магніїстий різновид К., Mg₂Al₃[AlSi₅O₁₈]). К. був відкритий 1813 і названий на честь франц. інж. та геолога П. Кордьє, який його першим вивчив та описав. Цінний колекцій. мінерал. Прозорі відміни К. використовують як дорогоцінне каміння. Завдяки влас­­тивостям плеохроїзму застосовувався моряками для визначення положення Сонця при похмурій погоді (т. зв. компас вікінгів). У авіації є складовою частиною поляризац. фільтрів, які слугують для визначення положення Сонця після заходу. К. вважається каменем віщунів і ясновидців. На думку літотерапевтів, є каменем стриманості, сприяє позбавленню від алкогол. залежності, фобій, нав’яз­­ливих ідей; корисно впливає на нервову систему людини, допомагає при алергіч. хворобах. К. досить поширений по всьому світу. Родовища відомі в РФ (Урал, Алтай, Респ. Саха, Прибайкалля, Кольс. п-ів), Таджики­­стані (Сх. Памір), М’янмі, Бразилії, Шрі-Ланці, Індії, Танзанії, Намібії, на Мадагаскарі. В Укра­­їні значні скупчення К. виявлені в Придніпров’ї.

В. С. Білецький, В. І. Павлишин

завантажити статтю