Кордієрит

КОРДІЄРИ́Т — мінерал класу силікатів. Мета­силікат магнію та алюмінію кільцевої будови. Формула: Mg₂Al₃[AlSi₅O₁₈]. Містить (%): MgO — 13,68; Al₃О₃ — 34,96; SiO₂ — 51,36. Домішки: FeO, CaO, Na₂O. Сингонія ромбічна. Густина 2,57–2,66, твердість 7–7,5. Без­барвний, синій; блиск скляний; злам раковистий. Крихкий. Породотвірний мінерал кордієритових ґнейсів і сланців. Характерний для порід з надлишком алюмінію та малим вмістом лугів і кальцію. Іноді повʼязаний з пегматитовими утво­­ре­н­нями. Знаходиться також у магматичних породах (андезитах). Роз­різняють: К. берилі­їстий (міс­­тить до 1,94 % ВеО); К. водний (змінений К.); К. залізистий (міс­­тить до 15,5 % FeO); К.-пініт (змінений К.); α-К. (К.); β-К. (штучна низькотемпературна поліморфна модифікація К., син­­тезована за гідротермальних умов); γ-К. (індіаліт — магні­їстий різновид К., Mg₂Al₃[AlSi₅O₁₈]). К. був від­критий 1813 і на­званий на честь французького інженера та геолога П. Кордьє, який його першим ви­вчив та описав. Цін­ний колекційний мінерал. Про­зорі від­міни К. використовують як дорогоцін­не камі­н­ня. Завдяки влас­­тивостям плеохроїзму за­стосовувався моряками для ви­значе­н­ня положе­н­ня Сонця при похмурій погоді (т. зв. компас вікінгів). У авіації є складовою частиною поляризаційних фільтрів, які слугують для ви­значе­н­ня положе­н­ня Сонця після заходу. К. вважається каменем віщунів і ясновидців. На думку літотерапевтів, є каменем стриманості, сприяє по­збавлен­ню від алкогольної залежності, фобій, навʼяз­­ливих ідей; корисно впливає на нервову систему людини, допомагає при алергічних хворобах. К. досить поширений по всьому світу. Родовища ві­домі в РФ (Урал, Алтай, Респ. Саха, Прибайка­л­ля, Кольський пів­острів), Таджики­­­стані (Сх. Памір), Мʼянмі, Бразилії, Шрі-Ланці, Індії, Танзанії, Намібії, на Мадагаскарі. В Україні значні скупче­н­ня К. виявлені в Придні­провʼї.