Вітошинський Борис Миронович
ВІТОШИ́НСЬКИЙ Борис Миронович (18. 08. 1914, м. Перемишль, Галичина, нині Польща — 09. 12. 1991, м. Олява, похов. у Перемишлі) — правознавець, публіцист. Доктор права УВУ. Член ОУН. Брат І. Коченаша, чоловік Ольги-Любомири, батько Зірки-Ірини Вітошинських. Закін. Укр. чол. гімназію у Перемишлі (1932). Студіював право у Варшаві. Неодноразово був ув’язн. у польс. і нім. таборах (1935–36, 1938, 1941–45). Закінчивши після війни правничі студії, працював проф. УВУ (Мюнхен). 1948–54 — в Арґентині (Буенос-Айрес). 1954 оселився побл. Парижа, працював гол. ред. г. «Українець– Час» (Париж, 1956–60), згодом — г. «Шлях Перемоги» (Мюнхен); надзвичай. проф. міжнар. публ. права УВУ. Написав дослідж. з міжнар. права: «Визвольна боротьба у світлі міжнароднього права», «Повстанські рухи і визвольні війни під час і після ІІ світової війни» (1972), «Тероризм чи визвольна боротьба — проблема міжнародного права» (1982), «Міжнароднє публічне право», «Самовизначення — потоптаний принцип міжнароднього права», «Право на самовизначення народів і Україна» (усі — 1983), які не опублікував. Співпрацював з часописами «Українець» (Франція), «Українська трибуна» (Мюнхен), «Ukrainian Toiler» («Український робітник», Канада), «Наш клич», з радіостанцією «Station of the Nations» (м. Клівленд, США).