Вітошинський Борис Миронович

Визначення і загальна характеристика

ВІТОШИ́НСЬКИЙ Борис Миронович (18. 08. 1914, м. Пере­мишль, Галичина, нині Польща — 09. 12. 1991, м. Олява, похов. у Пере­мишлі) — право­знавець, публіцист. Доктор права УВУ. Член ОУН. Брат І. Коченаша, чоловік Ольги-Любомири, батько Зірки-Ірини Вітошинських. Закін. Укр. чол. гімназію у Пере­мишлі (1932). Студіював право у Варшаві. Неодноразово був увʼязн. у польс. і нім. таборах (1935–36, 1938, 1941–45). Закінчивши після війни правничі студії, працював проф. УВУ (Мюнхен). 1948–54 — в Арґентині (Буенос-Айрес). 1954 оселився побл. Парижа, працював гол. ред. г. «Українець– Час» (Париж, 1956–60), згодом — г. «Шлях Пере­моги» (Мюнхен); над­звичай. проф. між­нар. публ. права УВУ. Написав дослідж. з між­нар. права: «Визвольна боротьба у світлі між­народнього права», «Пов­станські рухи і визвольні війни під час і після ІІ світової війни» (1972), «Тероризм чи визвольна боротьба — про­блема між­народного права» (1982), «Між­народнє публічне право», «Самови­значе­н­ня — потоптаний принцип між­народнього права», «Право на самови­значе­н­ня народів і Україна» (усі — 1983), які не опублікував. Спів­працював з часописами «Українець» (Франція), «Українська трибуна» (Мюнхен), «Ukrainian Toiler» («Український робітник», Канада), «Наш клич», з радіо­станцією «Station of the Nations» (м. Клівленд, США).

Б. М. Фільц

Завантажити статтю