Вішован Владислав Васильович
ВІШОВА́Н Владислав Васильович (25. 03. 1955, м. Рахів Закарп. обл.) — живописець, графік і скульптор. Член НСХУ (1993). Закін. Прикарп. університет (Івано-Франківськ, 1996; викл. М. Фіґоль). 1977–89 — оформлювач; 1989– 91 — учитель малювання; 1991 — художник Львів. істор. музею; 1998 — учитель, дир. Центру дит. та юнац. творчості (м. Перемишляни Львів. обл.). Брав участь у худож. виставках від 1989. Персон. — у Львові (1992– 93, 1995), Москві (1995), Римі, Парижі (обидві — 1996). Основні галузі — станк. живопис, графіка, скульптура, книжк. графіка. Роботи зберігаються у Львів. музеї релігії, Львів. істор. музеї.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Могила в Сибіру», триптих «Доля терновая» (усі — 1989), «Спогади крізь сльози » (1990), «Сльоза», «З джерела невмирущого», «Жива вода Унева», «Тінь свічки» (усі — 1992), «Унівський монастир» (1993), «Абсолют», «Трансцендент» (обидва — 1995), «Фатум», «Початок дня» (обидва — 2002); графіка — «Дума» (1991), «Душа» (1994), «Писанки» (1995), «Софія», «Грань» (обидва — 2000), «Ангел» (2001), «Житейське море» (2003); скульптура — мемор. дошка Т. Бордуляку (1989), медаль до 550-річчя м. Перемишляни (1987), пам’ятний знак репресованим у 1939–41 (обидва — 1991).