Внутрішня політика

Визначення і загальна характеристика

ВНУ́ТРІШНЯ ПОЛІ́ТИКА — система заходів органів державної влади, спрямованих на зміцне­н­ня та роз­виток країни. В. п. охоплює різні напрями діяльності держави, її структур та ін­ститутів: екон., нац., демогр., соц.-інтеграц., соц.-культур., примусовий тощо. В. п. від­ображає взаємовід­носини між прошарками населе­н­ня, соц. групами, громад. і парт. утворе­н­нями. Законодавчу основу В. п. України роз­робляє ВР, реалізують органи виконав. влади та місц. самоврядува­н­ня. Мета В. п. — роз­будова громадян. су­спільства, роз­виток укр. політ. нації, зміцне­н­ня нац. без­пеки. В. п. держави спрямована на досягне­н­ня консенсусу в су­спільстві з гол. питань сусп. життя та на під­тримку населе­н­ням органів держ. влади, їх політики і дій. Засоби досягне­н­ня мети В. п. України: реалізація ідеї сусп. договору, досягне­н­ня нац. примире­н­ня, нац. злагоди з осн. питань сусп. життя (держ. устрій, форма правлі­н­ня, політ. режим, форми власності, принципи роз­поділу сусп. багатства), які є важл. для кожного громадянина і нерозвʼяза­н­ня яких може викликати сусп. напруженість. Мета В. п. України досягається шляхом діалогу влади і народу, з одного боку, та кон­структ. від­носин з укр. опозицією. В. п. України виробляє механізми роз­вʼяза­н­ня цих суперечностей несиловими методами, спираючись на закони України, виробляє методи врегулюва­н­ня сусп. протиріч. Для виріше­н­ня сусп. протиріч, які становлять реал. за­грозу нац. без­пеці України, влада вдається до силових дій. Зав­да­н­ня В. п. України — в об­ґрунтуван­ні необхідності та ви­значен­ні міри за­стосува­н­ня сили. Заг. зав­да­н­ня В. п. України — перед­баче­н­ня та усуне­н­ня сусп. протиріч. В. п. може бути авторитар., тоталітар., ліберал., консерват., демократичною. В. п. України — демократична, спрямов. на залуче­н­ня насел. до участі у сусп. процесах роз­будови держави. Принципи В. п. України: легітимність, рівноправність, від­критість, про­зорість, демократичність, виборність.

У рад. період ЦК КПУ, ВР, РМ УРСР здійснювали внутр. політику, яка роз­роблялася союз. центром у Москві. Органи влади УРСР об­стоювали місц. інтереси перед центром, проте можна було вести мову про внутр. політику СРСР в Україні.

Формува­н­ня В. п. України починається з прийня­т­тям «Закону про мови в Українській РСР» (1989). На­ступ. крок — проголоше­н­ня 1990 Декларації про держ. суверенітет України, що офіційно ви­значило пріоритет влас. інтересів України, хоча її пере­бува­н­ня у складі СРСР зберігалося. Тоді ж виникла крим. про­блема, яка по­ставила перед органами держ. влади України зав­да­н­ня з роз­робки та формува­н­ня сильної В. п. України. Закон «Про економічну само­стійність України» (1990) створив перед­умови для формува­н­ня екон. політики в Україні. В повному ро­зумін­ні В. п. України починає формуватися 1991 після прийня­т­тя Акта проголоше­н­ня незалежності України, референдуму та виборів Президента України. Одним із перших кроків В. п. України була заборона діяльності КПУ у серпні 1991. Закон України «Про громадянство» (1991) став правовою під­ставою для проведе­н­ня В. п. України. З приводу гол. засад сусп. устрою в Україні не було заг.-нац. консенсусу, від­бувались гострі дис­кусії та суперечки. Нині триває становле­н­ня В. п., ви­значе­н­ня її гол. пріоритетів, лише окремі аспекти В. п. роз­роблено на належ. рівні. На проведен­ні В. п. України по­значається глибока сусп. криза укр. су­спільства.

Літ.: Пойченко А. М. та ін. Конфлікт у політичному житті сучасної Укpаїни: Теоpія і технологія pозвʼяза­н­ня. К., 1997; Кремінь В. Г., Ткаченко О. В. Україна: Шлях до себе: Про­блеми сусп. транс­формації. К., 1998; Цвєтков В. В. Реформува­н­ня державного управлі­н­ня в Україні: Про­блеми і пер­спективи. K., 1998; Здіорук С. І., Бичек В. В. Про­блеми функціонува­н­ня політичних партій України в системі владних від­носин. К., 2001.

С. І. Здіорук, В. В. Бичек

Завантажити статтю