Внутрішня політика

Визначення і загальна характеристика

ВНУ́ТРІШНЯ ПОЛІ́ТИКА  — система заходів органів державної влади, спрямованих на зміцнення та розвиток країни. В. п. охоплює різні напрями діяльності держави, її структур та інститутів: екон., нац., демогр., соц.-інтеграц., соц.-культур., примусовий тощо. В. п. відображає взаємовідносини між прошарками населення, соц. групами, громад. і парт. утвореннями. Законодавчу основу В. п. України розробляє ВР, реалізують органи виконав. влади та місц. самоврядування. Мета В. п. — розбудова громадян. суспільства, розвиток укр. політ. нації, зміцнення нац. безпеки. В. п. держави спрямована на досягнення консенсусу в суспільстві з гол. питань сусп. життя та на підтримку населенням органів держ. влади, їх політики і дій. Засоби досягнення мети В. п. України: реалізація ідеї сусп. договору, досягнення нац. примирення, нац. злагоди з осн. питань сусп. життя (держ. устрій, форма правління, політ. режим, форми власності, принципи розподілу сусп. багатства), які є важл. для кожного громадянина і нерозв’язання яких може викликати сусп. напруженість. Мета В. п. України досягається шляхом діалогу влади і народу, з одного боку, та конструкт. відносин з укр. опозицією. В. п. України виробляє механізми розв’язання цих суперечностей несиловими методами, спираючись на закони України, виробляє методи врегулювання сусп. протиріч. Для вирішення сусп. протиріч, які становлять реал. загрозу нац. безпеці України, влада вдається до силових дій. Завдання В. п. України — в обґрунтуванні необхідності та визначенні міри застосування сили. Заг. завдання В. п. України — передбачення та усунення сусп. протиріч. В. п. може бути авторитар., тоталітар., ліберал., консерват., демократичною. В. п. України — демократична, спрямов. на залучення насел. до участі у сусп. процесах розбудови держави. Принципи В. п. України: легітимність, рівноправність, відкритість, прозорість, демократичність, виборність.

У рад. період ЦК КПУ, ВР, РМ УРСР здійснювали внутр. політику, яка розроблялася союз. центром у Москві. Органи влади УРСР обстоювали місц. інтереси перед центром, проте можна було вести мову про внутр. політику СРСР в Україні.

Формування В. п. України починається з прийняттям «Закону про мови в Українській РСР» (1989). Наступ. крок — проголошення 1990 Декларації про держ. суверенітет України, що офіційно визначило пріоритет влас. інтересів України, хоча її перебування у складі СРСР зберігалося. Тоді ж виникла крим. проблема, яка поставила перед органами держ. влади України завдання з розробки та формування сильної В. п. України. Закон «Про економічну самостійність України» (1990) створив передумови для формування екон. політики в Україні. В повному розумінні В. п. України починає формуватися 1991 після прийняття Акта проголошення незалежності України, референдуму та виборів Президента України. Одним із перших кроків В. п. України була заборона діяльності КПУ у серпні 1991. Закон України «Про громадянство» (1991) став правовою підставою для проведення В. п. України. З приводу гол. засад сусп. устрою в Україні не було заг.-нац. консенсусу, відбувались гострі дискусії та суперечки. Нині триває становлення В. п., визначення її гол. пріоритетів, лише окремі аспекти В. п. розроблено на належ. рівні. На проведенні В. п. України позначається глибока сусп. криза укр. суспільства.

Завантажити статтю