Вовк Олександр Іванович
ВОВК Олександр Іванович (22. 11. 1922, Київ — 21. 04. 2004, там само) — живописець. Чоловік Н. Сиротенко, батько С. Вовка. Заслужений художник УРСР (1985). Член НСХУ (1950). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. Орден Богдана Хмельницького 3-го ступеня (2003). Закін. Київський художній інститут (1950; майстерня О. Шовкуненка). Учасник мистецьких виставок від 1949. Осн. жанри — темат. картина, портрет, пейзаж. Твори виконано в реаліст. манері, окремі позначено рисами ліризму. Зберігаються в Одес., Донец., Полтав. ХМ, Музеї Корсунь-Шевченків. битви (Черкас. обл.), Нац. музеї Т. Шевченка.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Люди колгоспних ланів» (1951), «Молодіжна бригада» (1952, співавт.), «Молодь Каховки» (1957), «Тарасова наука» (1961, співавт.), «У рідному краї» (1964), «Ми повернулися!» (1965), «На Полтавщині. Леся Українка» (1971), «Нагорода за відвагу» (1974), «1941 рік» (1975), «Невгасимий вогонь пам’яті» (1977), «Парковий міст» (1980), «Спогади (Гвардії підполковник І. Юрченко)» (1983), «Перемогу завойовано!» (1985), «Художниця Н. Сиротенко» (1988), «Літо» (1995), «Музика» (2002).
Рекомендована література
- Я прошел по той войне: Альбом. Москва, 1986. Вып. 8;
- Блюміна І. Щирість, майстерність // КіЖ. 1997, 3 груд.