Сиротенко Надія Олександрівна
СИРОТЕ́НКО Надія Олександрівна (28. 09. 1920, м. Конотоп Чернігівської губ., нині Сумської обл. — 07. 04. 2005, Київ) — живописець. Дочка О. Сиротенка, дружина Олександра і мати Сергія Вовків. Членкиня НСХУ (1960). Учасниця 2-ї світової війни. Закінчила Київський художній інститут (1951; викладачі О. Шовкуненко, Т. Яблонська). Працювала в галузі станкового живопису. Основні жанри — пейзаж, натюрморт. Твори С. вирізняються мажорним, життєствердним колоритом, пройняті почуттям любові до природи, зокрема до квітів, які вона часто поєднувала в композиціях з фруктами, посудом, тканинами. Живописне тло її полотен завжди щільно заповнене, грає відблисками сонячного світла. Учасниця всеукраїнських мистецьких виставок від 1957. Роботи художниці зберігаються в Національному художньому музеї України (Київ), Донецькому, Лебединському (Сумська обл.), Тернопільському художніх музеях, Кіровоградському управлінні культури, Посольстві України в Індії.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Вечір» (1954), «Будівництво Каховської ГЕС. Укладання труби» (1955), «Натюрморт. Яблука» (1956), «Натюрморт із полуницями» (1957), «Біля Канева» (1961, у співавт. з О. Вовком), «Букринський плацдарм» (1964), «Білі квіти в червоній вазі» (1968), «Українські миски» (1971), «Натюрморт з червоною вазою» (1977), «Гвоздики і хризантеми», «Осінні квіти із старовинною чашкою» (обидва — 1980), «Святковий натюрморт» (1983), «Натюрморт з цукерками», «Святкові квіти» (обидва — 1985), «Троянди» (1987), «Весняний натюрморт» (1989), «Травневі квіти» (1994), «Натюрморт з червоною калиною» (1995), «Настурції» (1998), «Червона рута» (2000), «Куточок квітника» (2001).
Рекомендована література
- Блюміна І. І оживають квіти // Вечір. Київ. 2000, 28 верес.;
- Три покоління. Живопис. Графіка. Олександр Сиротенко. Надія Сиротенко. Олександр Вовк. Сергій Вовк. 2007;
- Надія Сиротенко. Живопис: Каталог виставки. 2010;
- Мрії та долі. Живопис, графіка, скульптура українських художниць: Альбом. 2019 (усі — Київ).