Вовк-Карачевський Василь Васильович

ВОВК-КАРАЧЕ́ВСЬКИЙ Василь Васильович (1873, Чернігівщина — 1920) — громадсько-політичний діяч. Син письмен­ника, громад.-культур. діяча В. Вовка-Карачевського. Закін. Університет св. Володимира. Від­тоді працював викл. у Київ. кадет. корпусі. Був гласним Черніг. губ. земства, надавав під­тримку київ. есерам. Від 1906 — чл. Труд. нар.-соціаліст. партії. Входив до 2-ї Держ. думи Росії від Черніг. губ. У Думі очолював енесівську фракцію, входив до складу аграр., бібліотеч. та ряду ін. думських комісій. В.-К. вніс на роз­гляд Думи проект тимчасового закону, який перед­бачав скасува­н­ня урядових узаконень, ви­даних у між­дум. період по 87 ст., насамперед указу про вихід з общини, а також указу, який забороняв с.-г. страйки; регулюва­н­ня оренд. від­носин, скасува­н­ня урядових земле­впорядкувал. комісій, створе­н­ня місц. земських комітетів. 1908–13 — викладач російської мови і словесності, історії та гео­графії у Конотоп. комерц. училищі Черніг. губ. Під час 1-ї світової війни — секр. Всерос. Союзу міст. Після Лютн. революції — чл. ЦК Труд. нар.-соціаліст. партії. Негативно сприйняв більшов. пере­ворот 1917. У 1918 заарешт. у Москві, загинув під час воєн. дій 1918–20. Осн. праця — моно­графія «Борьба Польши с козачеством во второй половине XVII и начале XVIII века» ви­йшла друком в «Университетских известиях» (1989–99) та окремим ви­да­н­ням (К., 1989) і була удостоєна золотої медалі. На­друкував у моск. г. «Рус­ское слово» біогр. нарис про Т. Шевченка «Певец свободы» (1914). Товаришував з М. Грушевським, який багато згадує про В.-К. у своїх «Спогадах».

Завантажити статтю