Вовняна промисловість
ВО́ВНЯНА ПРОМИСЛО́ВІСТЬ — галузь текстильної промисловості, підприємства якої здійснюють первинну обробку вовни, виготовляють пряжу, тканини. Осн. продукція: вовняна і напіввовняна пряжа, камвольні і тонкосуконні тканини різноманіт. призначення — для виготовлення одягу, хусток, ковдр, килимів, ватину, взуття, гол. уборів. Галузь тісно пов’язана із тваринництвом, зокрема вівчарством, хім. пром-стю, машинобудуванням. Осн. вид сировини — натур. овеча вовна, окрім якої для виготовлення вовняних тканин застосовують хім. волокна, бавовну тощо. Промитою вовною галузь забезпечують Черніг. і Харків. ф-ки, а також підприємства зарубіж. країн. В Україні першу мануфактуру з виробництва сукняних тканин організовано 1719 у с. Ряшки (нині Прилуц. р-ну Черніг. обл.); вона мала 50 верстатів і виготовляла 50 тис. аршин каразеї (1778). У 1797 на ній працювало 1326 осіб. У 19 ст. збудовано суконні ф-ки в Дунаївцях (нині Хмельн. обл.), Богуславі (нині Київ. обл.), Харкові, Сумах. На сукон. ф-ках України діяло устаткування низького тех. рівня і, відповідно, примітивні способи обробки тканин. За довоєнні роки реконструйовано Харків., Дунаєвец. суконні ф-ки, збудовано Одес. і Кременчуцьку. 1940 діяло 7 великих сукон. підприємств, кілька невеликих ф-к та цехів, на яких працювало 480 мех. верстатів, понад 21 тис. веретен. Незважаючи на значні руйнування під час 2-ї світової війни, вже 1951 досягнуто довоєн. рівня виробництва В. п. Відбудовано Харків., Одес., Сум., Дунаєвец., Богуслав., Кременчуц., Лубен. суконні ф-ки. Стали до ладу Стрий. суконна і Донец. камвол.-прядил. ф-ки, Черніг. камвол.-сукон. комбінат (нині ЗАТ «“Чексіл” Камвольно-суконна компанія», який 1990 виробляв понад 47 % всієї продукції шерстяної підгалузі України). 1970 діяло 25 підприємств В. п. Найвищого рівня розвитку В. п. досягла 1990: працювало понад 30 підприємств із чисельністю працівників понад 28 тис. осіб; вони випускали 25 % продукції текстил. промисловості. Вовняні тканини виробляли у широкому асортименті: пальтові, костюмні, платтяні, хусткові, ковдрові, меблеві, взуттєві. Із застосуванням хім. волокон виробляли 74,5 % усіх тканин, частка тонкосукон. становила 52 %, решту випускали з камвол. пряжі. Найбільші підприємства галузі розміщені у Чернігові, Києві, Луганську, Донецьку, Кривому Розі, Харкові, Сумах. У зв’язку з екон. кризою у 1990-х рр. в Україні обсяг вироблених вовняних тканин 1998 порівняно з 1990 значно скоротився. 1998 у В. п. працювало 33 підприємства із чисельністю працівників понад 14 тис. осіб; вони виробляли 20 % текстил. продукції України. У їх складі — 6 малих підприємств. Після 1998 припинилося значне падіння обсягів виробництва вовняних тканин (див. Табл.).
Осн. частку вовняних тканин (78 %) в Україні виробляє «Чексіл» (широкий асортимент нових тканини для чол. та жін. костюмів, пальто, одягу для школярів тощо). Наук. забезпечення галузі здійснює Укр. НДІ текстил. промисловості (Київ). Проблеми розвитку В. п. висвітлює ж. «Легка пром-сть».
Рекомендована література
- Україна за роки незалежності 1991–2002 р. К., 2002;
- Статистичний щорічник України за 2002 рік. К., 2003;
- Україна у цифрах у 2003 р. К., 2004.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
