Біографічний метод

БІО­ГРАФІ́ЧНИЙ МЕ́ТОД — метод дослідже­н­ня у психології, соціології та інших су­спільних науках, спрямований на ви­вче­н­ня особливостей жит­тєвого шляху особи в певному макро- та мікросоціальному оточен­ні. Перші дослідже­н­ня із за­стосува­н­ням Б. м., що здійснювалися на початку 20 ст., були зосереджені на аналізі ретро­спективних біо­графічних матеріалів (автобіо­графії, листи, щоден­ники, систематизовані спогади людей тощо). У соціології ці дослідже­н­ня започаткували В. Томас та Ф. Знанецький (10–20-і рр. 20 ст.), які роз­робили теоретичні засади Б. м. й викори­стали його для ґрунтовного аналізу процесів адаптації мі­грантів до нових соціальних умов. Психолого-біо­графічні дослідже­н­ня у 20–30-і рр. набули бурхливого роз­витку в діяльності спів­робітників Ві­денського ін­ституту психології під керівництвом Ш. Бюлера. Завдяки за­стосуван­ню нових біо­графічних методик (біо­графічне інтервʼю, клінічна бесіда, вимірюва­н­ня хронологічних ліній жит­тєвої активності тощо) ці дослідже­н­ня дали змогу створити необхідні перед­умови для здійсне­н­ня так званих лонгітюдів — досліджень, учасники яких пере­бувають під обстеже­н­ням психологів та соціологів упродовж тривалого часу. В одному з найві­доміших довготривалих досліджень — Каліфорнійському лонгітюді (30–70-і рр.) — групу людей обстежували з дитинства до зрілого віку, що дало змогу зʼясувати роль багатьох чин­ників соціального середовища у формуван­ні особистості та її жит­тєвого шляху. Б. м. роз­робляли й за­стосовували в Чиказькому, Дьюкському, Каліфорнійському, Левенському, Бон­нському університетах. Сучасні біо­графічні методики зосереджені не тільки на ретро­спективних аспектах жит­тєвого шляху, а й на ви­вчен­ні жит­тєвої пер­спективи у її звʼязку з подіями минулого і сьогоде­н­ня особи. Роз­роблено тест, біо­графічні методики, які уможливлюють дослідже­н­ня цілісної субʼєктивної картини жит­тєвого шляху. Деякі з цих методик використовують у масових опитува­н­нях, ре­презентативних для великих соціальних груп. В українській науці біо­графічні методики використовували вчені факультету соціології та психології Київського університету та від­ділу соціальної психології Ін­ституту соціології НАНУ. В остан­ньому створено методику каузометрії, яка дає змогу здійснювати кількісний і якісний аналіз різних складових субʼєктивної картини жит­тєвого шляху особи. Каузометрію широко використовують як діагностичну та психотерапевтичну процедуру в Україні та близькому зарубіж­жі.