Котович Никанор Антонович
Визначення і загальна характеристика
КОТО́ВИЧ Никанор Антонович (26. 08(07. 09). 1845, с. Черевачиці Гроднен. губ., нині Брест. обл., Білорусь — 14. 04. 1938, с. Крупчиці Поліс. воєводства, нині Брест. обл.) — церковний діяч. Брат І. Котовича. Закін. Литов. духовну семінарію (м. Вільно, нині Вільнюс, 1865). Працював учителем у Кобрин. і Вілен. духов. училищах (1865–71). Був священиком у селах Гроднен. губ. (1871–1936). Автор праць на богослов. та істор. теми, видав кілька брошур своїх проповідей, зокрема «Беседа в день пятидесятилетия уничтожения унии» (1889), «Беседа к простому народу» (1901; обидві — Вільно). Побудував храм-пам’ятник перемоги рос. військ під командуванням О. Суворова над польс. повстанцями (1794), відкрив нар. бібліотеку на кошти Ф. Павленкова (обидві — у с. Крупчиці, 1913). Перший захисник прав українців Полісся. Написав 25 травня 1918 доповідну записку міністру нар. освіти на захист прав жителів Брест.-Пінського Полісся.