БІОТЕ́ХНІЯ (від біо… і грец. τέχνη — майстерність) — наука про активний цілеспрямований вплив людини на природні комплекси з метою поліпше­н­ня умов існува­н­ня дикої фауни та збільше­н­ня ємності середовища для них; комплекс технічних і господарських заходів, спрямованих на збереже­н­ня видового різномані­т­тя диких тварин. Б. ви­вчає напрями й методи впливу на популяцію диких тварин та середовище їхнього існува­н­ня перед­усім шляхом зміни факторів середовища (кормових, захисних, гніздових та ін.). Важлива складова Б. — керува­н­ня популяціями диких тварин при викори­стан­ні ресурсів тварин. світу, запобіга­н­ня негатив. явищам, повʼязаним із жит­тєдіяльністю окремих видів, забезпече­н­ня актив. функціонува­н­ня зоокомпоненту природ. екосистеми. У мислив. госп-ві Б. варто роз­глядати як напрям діяльності — керува­н­ня ресурсами мислив. тварин, спрямоване гол. чином на під­вище­н­ня темпів роз­множе­н­ня та зниже­н­ня смертності тварин, у під­сумку — на збільше­н­ня щорічного приросту їхнього поголівʼя. У закордон. мисливство­знавстві на по­значе­н­ня Б. використовують термін «керува­н­ня дикою природою». Б. виникла й роз­вивалася спершу як складова мисливство­знавства. Окремі біо­тех. заходи, повʼязані з веде­н­ням мислив. господарства, вживалися ще в середньовіч­чі. Остаточне формува­н­ня Б. як науки та системи практ. заходів припадає на 30–40-і рр. 20 ст. і повʼязується з іменем П. Мантейфеля та його послідовників (П. Юргенсона, Б. Житкова, В. Подаревського та ін.). У цей період в СРСР та в Україні проводилися великомас­штабні наук. дослідже­н­ня з Б., заходи щодо т. зв. «рекон­струкції фауни». Узагальне­н­ня досліджень і досвіду біо­тех. робіт проводилося на рівні СРСР, що значно ускладнювало аналіз і оцінку зробленого в Україні. Широке за­стосува­н­ня в Україні зна­йшли такі біо­тех. заходи: без­посередня охорона тварин, збереже­н­ня місць їхнього існува­н­ня, поліпше­н­ня та роз­шире­н­ня кормової бази, регулюва­н­ня чисельності хижаків, акліматизація й реакліматизація мислив. птахів і звірів. Ті ж самі заходи, проведені на основі досвіду, на­громадженого в природ. зонах, від­мін­них від природо-істор. специфіки України, були неефективними.

Нині функції Б. виходять далеко за межі мислив. господарства, стосуються не окремих видів і популяцій тварин, а екол. систем загалом, адже наук. і практ. спрямованість Б., сукупність знань, які Б. на­громаджує й узагальнює, стосуються всіх тварин, що живуть у стані природ. свободи, всі ці тварини та середовище їх існува­н­ня складають певний завершений і цілісний фрагмент реал. дійсності, який є обʼєктом окремої науки. Теор. і практ. про­блеми Б. в сучас. її ро­зумін­ні в Україні вирішуються в Укр. лісотех. університеті (Львів), Запоріз. університеті, Ін­ституті зоології НАНУ, Укр. НДІ лісового господарства та агролісомеліорації.