Біржа

БІ́РЖА (гол­ланд. beurs, нім. Börse, від франц. bourse — гаманець) — установа для оформле­н­ня фінансових і комерційних угод щодо продажу товарів, цін­них паперів та валюти. Назва «Б.» походить від імені гол­ланд. купця Van der Beurse, в домі якого від­бувалися сходини купців у 15 ст. Б. є юрид. особою, яка володіє від­окремленим майном і має від­повід­ні права й обовʼязки. Вона може від свого імені укладати угоди, бути позивачем і від­повід­ачем у суді, держ. арбітражі, третейському суді. Бірж. торгівля виросла зі звичайного локального ярмарку і ввібрала в себе його гол. риси: оптовий продаж, стандартизація товару. Вона організовується самими торговцями для полегше­н­ня процесу торгівлі, створе­н­ня її ефективнішого механізму, а також для захисту інтересів як продавців, так і покупців від не­сприятливих змін цін. Б. здійснює організацію бірж. зборів для проведе­н­ня голосових публічних торгів, а саме: організацію процесу проведе­н­ня торгів у від­повід­ному «ринк. місці» (бірж. залі), яке повин­но вміщувати до­статньо велику кількість продавців і покупців; роз­робку правил бірж. торгівлі, тобто норм і правил поведінки учасників у торг. залі; матем.-тех. забезпече­н­ня торгів, компʼютерне забезпече­н­ня всіх процесів на Б.; добір кваліфік. персоналу Б., необхід. для проведе­н­ня бірж. торгів (операторів ринку, торг. і фінанс. посередників). Б. виконує роз­робку бірж. контрактів, зокрема стандартизацію вимог до якісних характеристик бірж. товарів, роз­робку єдиних вимог до роз­рахунків за бірж. угодами. Б. за­ймається виріше­н­ням спірних питань за бірж. угодами — роз­глядом спірних ситуацій, які виникли з різних причин (помилка, спроба обману, нечітка робота персоналу і т. п.) між учасниками бірж. торгівлі і за своїм характером можуть бути вирішені без­посередньо тільки на Б. її від­повід. органом, за­звичай — третейським судом чи арбітражем. Б. формує ціни на всі види бірж. товарів. Концентрація попиту і пропозиції, укладе­н­ня великої кількості угод виключають вплив неринк. чин­ників на бірж. ціну, роблять її максимально на­ближеною до реал. попиту і пропозиції. Бірж. ціна встановлюється в процесі котирува­н­ня бірж. товарів, що є найважливішою функцією Б. При цьому під котирува­н­ням ро­зуміють фіксува­н­ня цін на Б. протягом кожного дня її роботи: реєстрацію курсу валюти або цін­них паперів, ціни товару. Б. здійснює страхува­н­ня (хеджува­н­ня) учасників бірж. торгівлі від не­сприятл. коливань цін, використовуючи спец. види угод і механізми їх укладе­н­ня. Зав­да­н­ня страхува­н­ня учасників бірж. торгів значною мірою вирішується рівнем організації роботи Б., якістю послуг, здатністю Б. привабити макс. кількість покупців і продавців і виключити випадкові збуре­н­ня цін. Б. також ви­ступає гарантом при виконан­ні угод через бірж. системи клірингу і роз­рахунків. Б. використовує систему без­готівк. роз­рахунків для заліку взаємних вимог і зобовʼязань учасників торгів, а також організовує їх викона­н­ня. Збір і реєстрація бірж. цін з подальшим їх узагальне­н­ням і публікацією в спец. бірж. бюлетенях належить до найважливіших функцій Б. Залежно від виду бірж. товару в світ. практиці виділяють товарні і товарно-сировин­ні, фондові і валютні Б.

В Україні до 1917 фондові і товарні Б. були по­єд­нані. Перша Б. зʼявилася 1796 в Одесі. 1815 по­стала Б. у Києві, 1818 — у Харкові. У СРСР Б. діяли у 1920-х рр. (під час НЕПу) у Києві, Харкові, Одесі та ін. містах. При товар. Б. були окремі фондові від­діли; деякий час діяли вечірні фондові Б. для операцій із цін­ностями, не допущеними до обороту на фондових від­ділах. У 1930-х рр. Б. припинили існува­н­ня.

Діяльність Б. в Україні від­новлено від 1991. Серед зареєстрованих укр. Б. — 23 аграрні, 1 універс. (Київська), 3 фонд. (Українська, Донецька, Київська між­народна) і 1 валютна (Українська між­банківська). Б. залежно від ролі держави в їх створен­ні поділяються на публічно-правові (держ.) і приватно-правові (приватні). Б. публічно-правові контролюються державою і створюються на основі законодавства про Б. Членом такої Б. може стати будь-який під­приємець, який має від­повід. обсяг обороту і внесений в торг. реєстр. Особи, які не є чл. Б., також допускаються до проведе­н­ня операцій шляхом купівлі ними разових білетів. Такі Б. поширені в Європі (Франція, Бельгія, Нідерланди). Б. з приватно-правовим статусом діють у Великій Британії, США. На ці Б. від­критий до­ступ тільки для вузького кола осіб, які входять до бірж. корпорацій. Б. такого роду є па­йовими товариствами. Член Б. повинен мати один або декілька паїв, що дає йому право укладати угоди в приміщен­ні Б. В Україні Б. мають статус приватно-правових ін­ституцій, що перед­бачає в їх діяльності значну роль самоорганізації і само­управлі­н­ня бірж. спів­товариств. За формами участі в торгах Б. бувають від­критими і закритими. В торгах на закритих Б. беруть участь її по­стійні члени, які виконують роль бірж. посередників, тому до­ступ без­посередніх покупців і продавців до бірж. залу закритий. В торгах на від­критих Б., крім по­стійних членів і бірж. посередників, можуть брати участь і не члени Б. на ви­значених умовах. Згідно зі статутами Б. в Україні більшість з них є закритими.

За номенклатурою товарів, які є обʼєктом бірж. торгівлі, Б. поділяються на універс. та спеціалізовані. На універс. Б. ведеться торгівля широким колом різних товарів. Спеціаліз. Б. мають потоварну спеціалізацію або спеціалізацію за групами товарів. У багатьох країнах пере­важають спеціаліз. Б., що особливо характерно для Б., які створюються в місцях концентрації пром. і с.-г. виробництва. Спеціалізація полягає в залучен­ні до бірж. торгівлі без­посередніх виробників тієї чи ін. товарної групи, створен­ні такого ступеня концентрації від­повід. товару, за яким збільшується бірж. торг. оборот, знижуються витрати торгів, здійснюється кваліфік. від­працюва­н­ня бірж. стандарту.

Залежно від мас­штабів торгівлі, орієнтації на певні ринки Б. поділяють на між­нар. і національні. Між­нар. Б. охоплюють конкретні товарні і фонд. ринки. В роботі таких Б. можуть брати участь пред­ставники ділових кіл різних країн. Особливостями функціонува­н­ня між­нар. Б. є забезпече­н­ня вільної репатріації прибутків, отримуваних за бірж. операціями, а також укладе­н­ня спекулят. і арбітражних угод, які надають можливість одержа­н­ня прибутку на різниці котирувальних цін на Б. різних країн. Держави, на тер. яких знаходяться між­нар. Б., мають дотримуватися щодо них від­повід. валют., торг. і податк. режиму для забезпече­н­ня їх діяльності. Між­нар. товарні Б. сконцентровані пере­важно у Великій Британії, США і Японії. На них припадає до 98 % всього між­нар. бірж. товарообігу. Нац. Б. діють у межах однієї держави від­повід­но до особливостей обігу і спожива­н­ня ресурсів, притаман­них цій країні. Валютні, податк. і торг. режими даної держави запобігають проведен­ню спекулят. операцій і участі в бірж. торгівлі осіб та фірм — нерезидентів країни місце­знаходже­н­ня Б. В Україні одна між­нар. Б. — Київська фондова. Проте вона ще не повністю від­повід­ає статусові між­нар., оскільки валют., торг. і податк. режими України не забезпечують вільного пере­міще­н­ня прибутків, отриманих у процесі бірж. діяльності.

За характером операцій між­нар. практика бірж. торгівлі роз­різняє такі види Б.: реального товару, фʼючерсні, опціон­ні, змішані. Б. реального товару характерні для поч. етапу бірж. торгівлі, їхніми характер. рисами є регулярність поновле­н­ня торгів, проведе­н­ня торгів масовим однорід. товаром в одному місці і за встановленими правилами. Гол. правилом роботи такої Б. є обовʼязк. по­ставка про­даного товару після проведе­н­ня торгів. У країнах з роз­вин. ринк. економікою Б. реального товару практично не залишилося, хоча існують товарні Б., які обʼ­єд­нують торговців, маклерів, транс­порт­ні і пере­робні під­приємства. Вони за­ймаються роз­робкою типових контрактів, а також збором інформації про ринки таких товарів, як зерно, бавовна, нафта та ін. Торг. операції на цих Б. становлять всього 10–15 % від заг. бірж. обороту.

Б. нового типу є фʼючерсні Б. На них здійснюється торгівля не самим товаром, а тільки правами на нього. Обовʼязк. характеру по­ставок товару на цих Б. немає. Осн. ознаками фʼючерс. торгівлі є: фіктив. характер угод; звʼязок з ринком реал. товару через страхува­н­ня (хеджува­н­ня), а не через по­ставку товару; повна уніфікація умов по­ставки товару; стандартизація базового активу (товару, який лежить в основі фʼючерс. контракту); зне­особленість угоди і заміна її двох контр­агентів одним — роз­рахунковою палатою Б. Фʼючерсні Б. є своєрідними фінанс. ін­ститутами, що обслуговують торгівлю. Вони створюються в місцях найбільшої концентрації фінанс. капіталу. Бурхливий роз­виток фʼючерс. Б. припадає на 70–80-і рр. 20 ст. У 1979 створ. Нью-Йоркська фʼючерсна Б., 1982 — Лондон. між­нар. Б. фінанс. фʼючерсів, 1985 у Франції — Б. фінанс. фʼючерсних контрактів. Торгівля фʼючерс. контрактами дає можливість не тільки страхувати ризики від конʼюнктур. змін цін, а й отримувати значні прибутки, оскільки фʼючерси є одним із най­прибутковіших активів фінанс. ринку. В Україні фʼючерс. Б. немає. Однак торгівля фʼючерс. контрактами на іноз. валюту була започаткована 1996 на Київ. універс. біржі, а на­прикінці 1997 — в секції строкового ринку Укр. між­банків. валют. Б. (УМВБ). Через нероз­винутість фінанс. ринків в Україні торгівля фʼючерс. контрактами не отримала широкого роз­витку.

Значну роль у сучас. світ. економіці ві­ді­грають опціон­ні Б. Вони надають можливість покупцям опціонів обмежити ризики при укладен­ні бірж. угод. Опціон­ні Б. зʼявилися недавно. Перша опціон­на Б. від­крилася в Чикаґо 1973. Оскільки торгівля опціонами і фʼючерсами має схожі риси, то в багатьох країнах світу вона здійснюється на Б. фінанс. фʼючерсів. До змішаних належать Б. універс. характеру. На них проводиться торгівля практично всіма фінанс. інструментами. Типовим прикладом такої Б. в Україні є УМВБ, де проводяться торги валютою, цін­ними паперами, фінанс. фʼючерсами, банків. металами.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю